Структура за темами

    • СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

    • Навчальна дисципліна «Історія мистецтв та основи теорії дизайну» спрямована на формування у здобувачів освіти якісних компетентностей ,пов’язаних з розв’язанням спеціалізованих задач, пошуком творчих рішень або відповідей на практичні проблеми в галузі моделювання та конструювання промислових виробів. Дисципліна дозволить освоїти дизайн як напрям практичної естетики, а також підготує свідомість студента до творчості. Вивчення історії становлення  мистецтва та костюму є основою розвитку творчого потенціалу майбутнього модельєра, здатного до професійного саморозвитку. 

       Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія та історія мистецтв. У процесі вивчення «Історії мистецтва та основи терії дизайну» студенти отримують загальні уявлення про етапи розвитку  зображувального мистецтва в різні історичні епохи, знайомляться з широким рядом пам'яток мистецтва і науковим напрямами вивчення мистецтва.

      Дисципліна орієнтує на  формування системних знань про основні етапи розвитку мистецтв в контексті культури від найдавніших часів до сучасності; знайомство з основними видами мистецтв; усвідомлення найважливіших особливостей основних напрямків, стилів і шкіл в історії мистецтв.

      Силабус дисципліни

      "ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ ТА ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДИЗАЙНУ"

      2023/2024 н.р.

      Ступінь фахової передвищої освіти - фаховий молодший бакалавр

      Освітньо-професійна програма "Моделювання та конструювання промислових виробів"

      Галузь знань: 18 Виробництво та технології

      Спеціальність: 182 Технології легкої промисловості

      Компонент освітньої програми - вибіркова дисципліна

      Рік підготовки -3,4 рік, семестр - VІ,VII

      Кількість кредитів:  4                   Мова викладання: українська

      Дні занять:

      Консультації:

      Керівник курсу – Ступка Олеся Петрівна

      Контактна інформація – olesjastupka@gmail.com, (067)997 81 97

       

    • Кількість

      годин

      (аудит./

      самост.)

       

      Тема

       

       

      Результати навчання

       

       

       

      Форми контролю

      28/39

      Змістовий модуль 1. Феномен мистецтва. Ранні форми мистецтва та особливості його розвитку у країнах Стародавнього Сходу.

      4/6

      Тема 1. Вступ до предмету. Первісне мистецтво.

      Знати парадигмальне визначення мистецтва: поняття і сутність. Розуміти причини появи мистецтва та історичну типологію.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 2. Мистецтво Стародавн. Сходу.Художні традиції Месопотамії.

      Розуміти формування художньо-графічних традицій у кін.4-поч.3 тис. до н.е., особливості кераміки, настінні скульптурні зображення, костюму.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 3. Художня культура Древнього Єгипту.

      Освоїти періодизацію мистецтва Стародавнього Єгипту та додинастичного періоду.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 4. Мистецтво кріто-мікенського регіону. Зародження давньогрецького мистецтва (архаїчний період)

      Розуміти поняття"античний світ" та періодизацію античного мистецтва. Феномен Егейського мистецтва(Крит, Мікени, Тірінф).

      Питання, практичні завдання

      4/3

      Тема 5. Мистецтво Греції класичного періоду. Особливості елліністичного мистецтва.

      Вільно оперувати знаннями щодо відновлення Афінського акрополю: архітектурну композицію, художньо-образотворчі прийоми в костюмі. Естетичний ідеал краси.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 6. Мистецтво Древнього Риму. Досягнення республіканського періоду

      Характеризувати художню культуру етрусків та її вплив на формування традицій давньоримського мистецтва: архітектурні досягнення ( будинки з атріумом), досягнення живопису та скульптури.

      Питання, практичні завдання

      2/3

      Тема 7. Художні досягнення Древнього Риму періоду імперії. Зародження християнського мистецтва.

      Знати мистецтво Римської імперії: розвиток і будівництво різних громадських споруд та їх архітектурно-конструктивної системи. 

      Питання, практичні завдання

      2/3

      Тема 8. Художні досягнення візантійськогомистецтва.

      Освоїти значення християнського віровчення у розвитку художніх традицій візантійського мистецтва.Відображення релігії в костюмі.

      Питання, практичні завдання, модульний контроль

      8/6

      Змістовий модуль 2. Становлення західноєвропейського мистецтва. Досягнення мистецтва доби Ренесансу. Основні мистецькі напрями Нового часу.

      4/3

      Тема 9. Зародження західноєвропейської художньої традиції: романське мистецтво та готика.

      Визначити роль християнського світогляду у формуванні середньовічного мистецтва. Знати основні художньо-зображальні та конструктивні особливості архітектури.

      Питання, практичні завдання

      4/3

      Тема 10. Художні ідеї Проторенесансу та Раннього Відродження. Мистецтво Нового часу.

      Оволодіти причини виникнення мистецтва Ренесансу. Розуміти новаторські тенденції у фрескових малюнках та досягнення у філософії. Знати основні стилі в мистецтві та костюмі Нового часу.

      Питання, практичні завдання, модульний контроль

      22/15

      Змістовий модуль 3.  Загальна характеристика дизайнерської діяльності.

      8/9

      Тема 11. Тема, головна мета дизайн-проєкту

      Визначити історичні етапи формування дизайнерської           діяльності та причини виникнення дизайну в Україні. Розуміти основні види та категорії дизайну.

      Питання, практичні завдання

       

       

      8/6

      Тема 12. Середовище та прикладний характер дизайнерського процесу

      Формулювати художньо-образні характеристики середовища. Вміти віднайти конструкційно-тектонічні форми у живій природі. Знати основне поняття дизайнерської біоніки при проектуванні костюму.

      Питання, практичні завдання,залік

       

       

    • Для навчальної діяльності використовуються базові лекції, семінари  і в основному, практичні завдання. На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції. Лекційні заняття не відпрацьовуються, але знання матеріалу обов’язкове. Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, використовуються на практичних заняттях для вирішення практичного завдання.

       Для формування результатів навчання використовується метод повідомлення нових знань — це практичні роботи, які є основною формою вивчення курсу. Мета запропонованих завдань — є опанування та вміле використання на практиці основних закономірностей анатомічних пропорцій,  основ колірного та композиційного сприйняття, закономірностей побудови костюму та набуття практичних навичок роботи з матеріалами. У разі плагіату при виконанні завдання, студент отримує незадовільну оцінку за нього.

      Основними дидактичними принципами, покладеними в основу викладання дисципліни є:  навчання на високому рівні труднощів; швидкий темп вивчення навчального матеріалу;  систематична робота над особистісним розвитком студентів. За термін навчання студенти повинні привчатися працювати з поставленою задачею керівником, але без прямих рекомендацій. Роль викладача є більш за все консультативною, тому що викладач виступає в ролі «замовника» тієї чи іншої роботи студентів.

      Під час пояснення практичної роботи відбувається показ робіт із методичного фонду. Ознайомлення студентів з електронною версією НМК відбувається за електронною адресою: http://moodle.gi.edu.ua/course/view.php?id=1407. Також вітається використання основної, додаткової літератури та інтернет джерел з дисципліни.

      Мобільні телефони та інші цифрові електронні пристрої мають бути переведенні у беззвучний режим. Студенти можуть користуватися мобільними телефонами та іншими гаджетами для доступу до інтернетресурсів, якщо того вимагає завдання.

      Студенти мають право робити аудіозапис аудиторного заняття для свого особистого освітнього використання за погодженням з викладачем. Студент не має права розміщувати запис на веб-сайті чи іншому сторонньому ресурсі без письмової згоди викладача. Студент має право звертатися до викладача за додатковим поясненням матеріалу курсу чи змісту практичних завдань протягом робочого часу усно, по електронній пошті або через систему повідомлень.

      На запит зацікавлених студентів, викладач призначає консультацію для аналізу виконаної роботи студентів. Відвідування таких консультацій за бажанням студента.

    • Зміст самостійної роботи студента  визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання як окремих тем, так і деяких розділів тем програми курсу. 

      Самостійна робота спрямована на поглиблення і закріплення знань студента, розвиток аналітичних навичок з проблематики навчальної дисципліни. Вона може включати такі види робіт: виконання індивідуальних графічних завдань, завершення практих робіт розпочатих в аудиторіях, опрацювання лекційного матеріалу і рекомендованої літератури, вивчення матеріалу, винесеного на самостійне опрацьовування, перегляд відео-матеріалів та презентацій.

      Так як практичні завдання з навчальної дисципліни вимагають більше часу для завершення, ніж аудиторні години, то основний акцент робиться на самостійне завершення їх вдома. Отримавши на занятті консультацію викладача, студент завершує завдання в кольорі під час самостійної роботи.

      По деяким темам пропонуються на самостійне опрацювання роботи, які є споріднені з тими завданнями, що виконувались під час аудиторних занять.

    • Викладання дисципліни ґрунтується на засадах академічної доброчесності. Практичні роботи студентів мають бути оригінальними творами власного виконання. Приклади можливої академічної недоброчесності у практичних завданнях – це використання чужих робіт, виконаних не самим студентом, а скопійованих з інтернету.

      За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до повторного проходження оцінювання або повторного проходження відповідної теми.

            Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

      • поточний контроль у формі  захисту практичних робіт;
      • оцінювання самостійної роботи; 
      • підсумковий контроль у формі заліку.                                     

             Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних  занять і має на меті перевірку виконання студентами практичних завдань на задану тематику та рівень їх творчого зростання. При оцінці практичних завдань та самостійної роботи студентів враховуються повнота та якість виконаних робіт.

            Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

      • спільне опрацювання групою студентів практичних завдань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
      • індивідуальне сприйняття і творче вираження заданої тематики практичних робіт;
      • теоретичні знання основних термінів, визначень, прийомів;
      • володіння професійною термінологією.

            Студент, який не отримав оцінки за поточні завдання, не допускається до комплексної контрольної роботи. Передбачено додаткові бали за активність студента та творчий підхід під час практичних занять , виставкова участь у фестивалях та конкурсах.

            Підсумковий контроль  засвоєння знань здобувачем здійснюється шляхом сумування оцінок, одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності, який передбачає перевірку рівня сформованості програмних результатів навчання: розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатності творчо використовувати накопичені знання та уміння. Залік виставляється за умови здачі всіх самостійних, практичних і контрольних робіт.

             Оцінювання засвоєних знань студентів проводиться  за чотирибальною системою.

      • Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно, самостійно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних запитань та практичних завдань, використовуючи при цьому обов’язкову та додаткову літературу, вільно послуговується науковою термінологією, виконує завдання стандартним або оригінальним способом, наводить аргументи на підтвердження власних думок, здійснює аналіз та робить висновки, має високий художній рівень підготовки, майстерно виконує оригінальну композицію.
      •  Оцінка «добре» виставляється студенту, який який достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає, в основному розкриває зміст теоретичних запитань та практичних завдань, використовуючи при цьому обов’язкову літературу, виконує завдання стандартним способом, послуговується науковою термінологією. Але при висвітленні деяких питань не вистачає достатньої глибини та аргументації, допускаються при цьому окремі неістотні неточності та незначні помилки, має достатній художній рівень.
      •  Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який відтворює значну частину навчального матеріалу, висвітлює його основний зміст, виявляє елементарні знання з дисципліни, не здатний до глибокого, всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, не користується необхідною літературою, допускає істотні неточності та помилки, шаблонно і неохайно виконує композицію, робить помилку у підборі кольорів або здає незакінчену роботу.    
      •  Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не володіє навчальним матеріалом та не в змозі його висвітлити, не розуміє змісту теоретичних питань та практичних завдань, не виконує практичні роботи.

       

    • Відвідування занять є обов’язковим компонентом. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, працевлаштування, міжнародне стажування) навчання може відбуватись в он-лайн формі за погодженням із керівником курсу. Враховуються бали набрані на поточному тестуванні, виконанні практичних робіт, у самостійній роботі та бали підсумкового тестування. При цьому обов’язково враховуються присутність на заняттях та активність студента під час практичного заняття; недопустимість пропусків та запізнень на заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання і т. ін.

      Недопустимі пропуски занять без поважних причин (причини пропуску мають бути підтверджені необхідними документами або попередженням викладача). Не вітаються запізнення на заняття.

      У разі пропуску занять, студент має самостійно опрацювати матеріали тем і підтвердити їх освоєння зданою практичною роботою. Пропущена з поважних причин робота має бути виконана та здана протягом двох тижнів  Для отримання залікової оцінки необхідне відвідування більше 70% занять, здача всіх практичних і самостійних робіт, складання контрольної роботи.

       Довгострокова відсутність студента на заняттях без поважних причин дає підстави для неатестації з дисципліни і  можливого подальшого відрахування студента.

      Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі заліку (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Порядку ліквідації академічної заборгованості у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

    • 1. Білан Т., Петрів О. Культурологія: навч. посіб. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2008. 176 с.

      2. Велика ілюстрована енциклопедія історії мистецтв / пер. з англ. К.: МахаонУкраїна, 2007. 512 с.

      3. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом. Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття. Львів, 2001. 176 с.

      4. Горбач Н. Життя та творчість Тараса Шевченка. Л.: Каменяр, 2005. 304 с.

      5. Iсторiя української архiтектури / Ю.С.Асеев та iн. За ред. В.I.Тимофiєнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.

      6. Ігошкіна Н.Г. Культурологія мистецтва: навч. посіб. К.: МАУП, 2005. 208 с. 15. Історія світової культури. Культурні регіони: навч. посіб. / керівн. авт. кол. Л.Т.Левчук. Київ: Либідь, 2000. 520 c.

      7. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення /за загал. ред.Стівена Фартінга. Харків : Видавництво «Vivat», 2021. 576 с.

      8. Франсуаза Барб-Галль. Як розмовляти з дітьми про мистецтво [Текст] / пер.з франц. Софії Рябчук. Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. 192 с. 

      9. Шевнюк О.Л. Історія мистецтв: навч. посіб. К. Освіта України, 2015. 452 с.

  • Тема 1 Мистецтво – важлива складова культури суспільства

  • Тема 2 Первісне мистецтво

  • Тема 3 Культура стародавнього Єгипту

  • Тема 4 Мистецтво Античної культури

  • Тема 5 Мистецтво Стародавнього Риму

  • Тема 6 Мистецтво Візантії

  • Тема 7 Мистецтво епохи Середньовіччя

  • Тема 8 Мистецтво епохи Відродження

  • Тема 9 Мистецтво XVII століття

  • Тема 10 Мистецтво XVIIІ століття

  • Тема 11 Стилі ампір та класицизм в мистецтві

  • Тема 1 Головна мета дизайн-проєкту

  • Тема 2 Середовище та прикладний характер дизайнерського процесу.

  • Тема 3 Реальні та віртуальні середовища

  • Тема 4 Можливі суб’єкти у дизайнерському середовищі

  • Тема 5 Форми кінцевих продуктів дизайнерської діяльності.

  • Тема 6 Концепція та способи вирішення дизайнерських завдань

  • Тема 7 Види оцінок та критика дизайн – проектів.

  • Тема 8 Основні етапи реалізації дизайн – проекту.

  • Тема 9 Пошук креативного рішення.

  • Тема 10 Поняття архітектоніки та режисури у дизайнерській діяльності.