Інтелект-карти

Ментальні карти доцільно використовувати при вивченні предмету на таких етапах заняття:

Вивчення нового матеріалу – при використанні ментальної карти складні поняття можуть бути пояснені та представлені в систематичному вигляді. Застосування таких карт допомагає викладачу донести до студентів чітке узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається.

Закріплення матеріалу – використання ментальних карт допомагає закріпити формування нових понять, явищ, подій. Це дає можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок.

Повторення теми – за допомогою ментальних карт можна виявити, який матеріал був не засвоєний учнями.

Робота з ментальною картою є різновидом діяльності викладача і студентів з питань візуалізації. Візуалізація допомагає зробити предмет цікавим та зрозумілим для студентів чи учнів, робота з ментальними картами є одним з шляхів підвищення зацікавленості предметом. Ментальні карти сприймаються краще, ніж звичайні схеми, графіки, таблиці, тексти, тому що вони краще відповідають структурі мислення – асоціативного, ієрархічного та візуального. Графічний метод представлення інформації зацікавлює здобувачів освіти  дозволяє їм краще запам’ятати та засвоїти навчальний матеріал з предмету

Основні принципи створення інтелект-карт

Розробка інтелект-карти включає такі основні етапи:

1. У центрі листа малюється центральний образ, що символізує основну ідею.

2. Від центрального образу відходять гілки першого рівня, що розкривають центральну ідею.

3. Від гілок першого рівня (за необхідності) відходять гілки другого рівня, що розкривають ідеї, написані на гілках першого рівня.

4. Скрізь, де це можливо, додаються символи та графіка, що асоціюються з ключовими поняттями/словами.

5. За необхідності малюються стрілки, що сполучають різні поняття на різних гілках.

6. Для більшого розуміння гілки можуть нумеруватися.

Створення інтелект-карт передбачає роботу з декількома кольорами (не менше трьох), оскільки колір – це потужний інструмент сприйняття, і використання його з метою виділення і структуризації думок є обов'язковим. Найпростіше використання кольору – малювання центрального образу і гілок, що виходять з нього, одним кольором, кольори гілок підпунктів – іншим кольором, а написи над ними – третім кольором. Колір повинен використовуватися якнайефективніше. Так, на думку Т. Б’юзена для особливо важливих питань бажано виділяти гілки теплими кольорами, а написи над ними робити ахроматичними (чорний і сірий).

Page 1
12.5% complete