Кожен з нас у процесі своєї педагогічної діяльності вирішує такі завдання:
1) проектування (формування й конкретизація цілей навчального курсу з урахуванням вимог, що висуваються до педагогічної діяльності; планування навчального курсу з урахуванням поставлених цілей; урахування етапів формування розумових цілей; передбачення можливих перешкод у студентів під час вивчення курсу та шляхів їхнього подолання);
2) конструювання (відбір матеріалу для заняття з урахуванням здібностей студентської аудиторії до його сприйняття; підбір і розробка системи завдань, виходячи з поставлених цілей; вибір раціональної структури занять залежно від цілі, змісту й рівня розвитку студентів; планування змісту занять з урахуванням міжпредметних зв’язків; розробка завдань для самостійної роботи студентів; вибір системи оцінки й контролю знань студентів);
3) організацію (використання педагогічних методів, адекватних ситуації; організація активних форм навчання й самостійного вивчення навчального предмету студентами; застосування технічних засобів навчання під час передачі інформації; зрозумілий виклад матеріалу, виокремлення ключових понять, закономірностей, побудова узагальнюючих висновків; створення тестів за курсом тощо);
4) соціально-психологічне регулювання (стимулювання студентів до постановки запитань, проведення дискусій; дисциплінування студентів; створення обстановки співпраці; оцінка рівня розвитку групи, визначення лідерів і неформальної структури групи; конструктивне вирішення конфліктів; управління психологічним станом суб’єктів педагогічного впливу; активізація пізнавальної діяльності студентів; саморегуляція психічних станів; встановлення й підтримка ділових взаємин із колегами, студентами, адміністрацією);
5) рефлексію (оцінка результативності, продуктивності розвитку й саморозвитку, яка здійснюється суб’єктом через самоспостереження, самоміркування, самоаналіз).
Беззаперечно, що досвідчений викладач витратить набагато менше зусиль та часу для реалізації поставлених завдань, ніж педагог-початківець. Але, незалежно від досвіду, на шляху до успішного окремого заняття чи всього курсу обов’язковими є планування та організація викладачем своєї діяльності. У процесі такого проектування викладач ідентифікує себе з певною педагогічною ситуацією, із тим або іншим змістом педагогічної взаємодії, зі студентами, з різними моделями педагогічної діяльності, із різними педагогічними технологіями тощо. Разом з тим, прогнозуючи педагогічну взаємодію, викладач оцінює себе як учасника цієї взаємодії, учасника діалогу.
Якість сучасного заняття визначається якістю підготовки до нього, а підготовка - це не що інше, як його моделювання або проектування, оформлене у вигляді конспекту заняття (короткого або розгорнутого). У звичному розумінні конспект - це короткий виклад певного масиву інформації. Однак у педагогіці в термін «конспект заняття» закладається поняття, яке в значній мірі відрізняється від звичайного уявлення про конспекти. У сучасній педагогічній науці конспект заняття (уроку) - це повний і детальний план майбутнього заняття, який відображає його зміст і включає розгорнутий опис його ходу. У зв'язку з цим часто вживаються словосполучення «план-конспект заняття», «технологічна карта заняття», які точніше відображають суть даного поняття.
Спробуємо розібратись, навіщо ж потрібен конспект заняття?