Друга іноземна мова

Прикметник (das Adjektiv) – частина мови, яка позначає властивості, ознаки осіб або предметів.

До розряду прикметників зараховуємо всі слова, які відповідають таким критеріям:

1. Можуть вживатися в атрибутивній функції, наприклад: das ….. Hemd – das weiße Hemd; Sie hat ein weißes Hemd. – Вона має білу сорочку.

2. Можуть вживатися у предикативній функції, у складі іменного присудка: Das Hemd ist…… . Das Hemd ist weiß. – Ця сорочка – біла. У цьому прикладі складений іменний присудок ist weiß, складається з дієслова-зв’язки sein у формі 3-ої особи однини, sens, та іменної частини присудка – прикметника weiß.

За значенням всі прикметники в німецькій мові поділяються традиційно на якісні та відносні.

Якісні прикметники позначають фізичні властивості осіб або предметів: розмір (groß (великий), klein (маленький)), колір (rot (червоний), weiß (білий), beige (бежевий), lila (ліловий)), вагу (schwer (важкий), leicht (легкий)), вік (jung (молодий), alt (старий)), риси характеру людини (faul (лінивий), klug (розумний)) тощо. Якісні прикметники складаються, як правило, лише з кореня.

Відносні прикметники позначають ознаки предмета через їх різноманітні зв’язки з іншими речами, наприклад, матеріал, з якого може бути щось виготовлено: das Eisen (залізо) – eisern (залізний); das Holz (деревина) – hölzern (деревяний); називають часові та просторові характеристики об’єкта (jährlich (річний), monatlich (місячний), örtlich (місцевий), Berliner (берлінський)); називають інші якості або виражають оцінку malerisch (мальовничий), mütterlich (материнський), kinderreich (багатодітний), langsam (повільний) тощо. Відносні прикметники є похідними словами.