Проєкт "Разом"

Характерною рисою формування норм шлюбно - сімейного права на Русі стало, по - перше, поєднання місцевих правових звичаїв і привнесених з кінця X ст. християнських, по - друге, на відміну від візантійських церковних норм, що регулювали сімейні відносини, і за певні правопорушення передбачали смертну кару чи покалічення, руська система покарань була значно гуманнішою (ліберальною). Тобто нею передбачалося покаяння (епітимійні санкції) та грошові штрафи. - Шлюб як і розлучення, монопольно здійснювався церквою. («Без вінчання одруження є незаконним і неблагословенним»). - Шлюбний вік: хлопці (чол.) - 15 р.; дівчата (жін.) - 13 р. - Заборонялося більше двох разів одружуватись. - Приводом для розлучення в більшості були провини жінок. Умови за яких жінка могла подати на розлучення: а) великі борги чоловіка (неплатоспроможність); б) зловживання спиртними напоями. Водночас, своїй першій дружині чоловік мав сплатити значну матеріальну компенсацію і штраф на користь церкви. Канонічне право на Русі забороняло двоєженство, одруження кровних родичів, шлюби християн з іновірцями. Отже, шлюбно - сімейні відносини в Київській Русі несли на собі вагомий вплив християнських моральних засад, тим самим церква зміцнювала сім’ю, сприяла утвердженню одношлюбності й подружньої вірності.