Структура за темами

  • Загальне

    • СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

    • Ця навчальна дисципліна Основи аналітики та візуалізації даних для фахового молодшого бакалавра "Комп'ютерні науки" має на меті ознайомити студентів з основами аналізу та візуалізації даних, що є важливими навичками для будь-якого комп'ютерного науковця.

      Студенти будуть навчатись збирати, очищувати та обробляти дані, а також застосовувати базові статистичні методи для аналізу даних. Вони також дізнаються про важливість візуалізації даних та вивчатимуть основні інструменти візуалізації, що використовуються в індустрії.

      Крім того, студенти дізнаються про популярні сервіси візуалізації даних, такі як Tableau та PowerBI, та навчаться використовувати їх для створення візуалізацій та дашбордів.

      Ця дисципліна також охоплює роботу з великими обсягами даних та базові методи машинного навчання для аналізу даних.

      Після завершення курсу студенти матимуть знання та навички, необхідні для ефективного збору, аналізу та візуалізації даних з використанням популярних сервісів візуалізації даних.

      1. Вступ до аналітики та візуалізації даних (2 години)
      • Описати основні принципи аналітики та візуалізації даних
      • Розуміти важливість даних у сучасному світі та їх використання
      1. Основи аналізу даних (10 годин)
      • Збір та підготовка даних для аналізу
      • Базові статистичні методи для аналізу даних
      • Використання Python для аналізу даних
      1. Візуалізація даних (20 годин)
      • Основи дизайну візуалізації та її типи
      • Використання інструментів візуалізації даних
      • Розуміти, як показати дані за допомогою графіків та діаграм
      1. Побудова дашбордів (20 годин)
      • Розуміти, що таке дашборди та як їх створити
      • Використання інструментів для створення дашбордів
      • Застосування різних типів графіків у дашбордах
      1. Візуалізація даних за допомогою популярних сервісів (40 годин)
      • Використання Tableau та PowerBI для візуалізації даних
      • Побудова графіків, діаграм та дашбордів у Tableau та PowerBI
      • Застосування функцій, які надає кожен сервіс
      1. Робота з великими обсягами даних (20 годин)
        • Використання інструментів для роботи з великими обсягами даних
        • Розуміти, як обробляти та аналізувати великі обсяги даних
        • Застосування базових методів машинного навчання для аналізу

    •  Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, семінарські та практичні заняття, лабораторні роботи, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача.

              Основними методами формування фахових компетентностей при проведенні аудиторних занять є пояснювально-ілюстартивні та наочні,  інтерактивні (дискусія, мозковий штурм, інтерактивні презентації, тестування) та практичні (розбір практичних ситуацій, відпрацювання навичок, виконання практичних та лабораторних робіт). Ці методи дають можливість у повному обсязі опанувати навчальний матеріал, закріпити його, сформувати практичні навики та діагностувати якість знань.

          Під час проведення лекційних занять необхідна активна участь студентів в обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції. Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, застосовуються на практичних, семінарських заняттях та лабораторних роботах  шляхом розв’язування практичних задач, виконання індивідуальних практичних завдань з використанням спеціалізованого програмного забезпечення та представлення результатів роботи перед аудиторією. 

            Ключова роль відводиться формуванню практичних навичок шляхом виконання різнорівневих індивідуальних та групових завдань, які в свою чергу поділяються на навчальні, контролюючі, пошуково-дослідницькі.

           Матеріали лекцій, питання для обговорення, інструкційні матеріали та завдання для практичних, лабораторних робіт, індивідуальні завдання для підготовки до семінарських  занять, конкретні вимоги до окремих тем та контролю знань подані у відповідному Е-НМКД дисципліни за адресою http://moodle.gi.edu.ua/course/view.php?id=1434.

    •   Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками застосування методів та прийомів інженерної графіки. 

           Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, по деяких темах передбачається написання рефератів, міні-проектів.

           Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.

      Контроль виконання самостійної роботи проводиться в таких формах:

      • опитування на семінарських заняттях;
      • контрольні питання до лабораторних робіт;
      • практичні завдання підвищеного рівня складності;
      • реферативні повідомлення.

               Рівень самопідготовки студентів, згідно запропонованої тематики самостійної роботи, відбивається на рівні вивчення навчальної дисципліни в цілому.

       

    • Діагностика знань, умінь та навичок студентів полягає в оцінювані рівня сформованих загальних та фахових компетентностей, дає змогу з’ясувати ступінь опанування тем дисципліни та рівень підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності. 

          Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється за 4-бальною шкалою, шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

      - поточний контроль,
      - підсумковий контроль.

            Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, семінарських та практичних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання завдань.
            Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

      • захист лабораторних робіт: демонстрація результатів виконання завдань із обгрунтуванням обраних методів та інструментів;
      • презентація - виступи перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;
      • дискусія - обґрунтування власної позиції у вирішенні проблемних питань;
      • кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності;
      • тести - містить питання з варіантами відповідей стосовно певної теми, або декількох тем дисципліни;
      • контрольні роботи - включають як перевірку теоретичних положень курсу, так і розв’язування практичних завдань. Контрольна робота може містити тестові завдання та практичні задачі, виконується на основі знань, вмінь і навичок, отриманих у процесі вивчення теми, декількох тем чи дисципліни вцілому.

           Підсумковий  контроль проводиться у формі диференційованого заліку – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з навчальної дисципліни на підставі поточного  контролю та формується як седеньоарифметичне значення всіх поточних оцінок студента на останньому занятті за умови відсутності негативних оцінок за лабораторні роботи. 

           Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.  Списування під час контрольних заходів  заборонені (в т.ч. із використанням мобільних девайсів). У разі виявлення списування, студенту виставляється незадовільна оцінка за даний контрольний захід.

    •   Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, проходження медичних оглядів, участь в змаганнях, олімпіадах тощо) відсутність студентів на занятті повинна мати документальне підтвердження.

            Пропущені заняття та незадовільні оцінки (поточний контроль, модульний контроль) повинні бути відпрацьовані згідно графіку консультацій викладача. 

             До початку заліково-екзаменаційної сесії студенти повинні виконати усі підсумкові контрольні заходи і отримати по кожному із змістовних модулів позитивні оцінки.

            Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів.

           Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Порядку ліквідації академічної заборгованості у Галицькому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

  • Секція 1

    • Секція 2

      • Секція 3