Theorie
1. Das ABC
Фонетика німецької мови
Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови.
Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ.
Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють 16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосних і 3 африкати.
Залежно від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього (і), середнього (e, ä, ö, ü) та заднього рядів (a, o, u). Вони бувають довгими та короткими, причому 8 голосних букв дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов’язується з якістю складу, який вони утворюють. У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних).
Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі, та сонорні (звучні) звуки за способом вимови — на змичні, проривні та щілинні.
Під африкатами розуміють злиту вимову двох приголосних