Друкувати книгуДрукувати книгу

Theorie

Сайт: Галицький фаховий коледж імені В'ячеслава Чорновола
Курс: Друга іноземна мова
Книга: Theorie
Надруковано: Гість-користувач
Дата: Friday 22 November 2024 06:59 AM

Зміст

1. Das ABC

Фонетика німецької мови

Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови.

Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ.

Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють  16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосних і 3 африкати.

 Залежно від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього (і), середнього (e, ä, ö, ü) та заднього рядів (a, o, u). Вони бувають довгими та короткими, причому 8 голосних букв дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов’язується з якістю складу, який вони утворюють.  У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних).

Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі, та сонорні (звучні) звуки за способом вимови — на змичні, проривні та щілинні.

Під африкатами розуміють злиту вимову двох приголосних

2. Der deutsche Vokalismus

Der deutsche Vokalismus

 

2.1.                  Ознаки голосних. Merkmale der Vokale

  1. Кількісна характеристика голосного ( тривалість звучання, або довгота і короткість голосного).

Quantität der Vokale (Vokaldauer / Dauermerkmal, oder die Länge und Kürze der Vokale).

За цією ознакою розрізняють:

а) довгі голосні (lange Vokale) [i:], [y:], [u:], [e:], [ε:], [o:], [ø:], [a:];

б) короткі голосні (kurze Vokale) [I], [y], [v], [ε], [o], [œ], [a].

  1. Якісна характеристика голосного.

Qualität der Vokale.

За цією ознакою розрізняють:

а) закриті голосні (geschlossene Vokale);

б) відкриті голосні (offene Vokale);

г) відносно - закриті голосні (relativ geschlossene Vokale).

Довгі голосні – закриті, короткі голосні – відкриті. Винятки – довгі відкриті голосні [а:], [ε:].

  1. Твердий приступ (уривчастість).

Knacklaut.

  1. Лабіалізація, або участь губ.

Labialisierung, oder Teilnahme der Lippen.

Розрізняють:

а) лабіалізовані, або губні голосні (labialisierte Vokale) [u:], [v], [y:], [y], [o:], [o], [ø:], [œ];

б) нелабілізовані, або негубні голосні (nicht labialisierte Vokale) [i:], [I], [a:], [a], [e:], [ε:], [ε].

  1. 5.                                  Наявність дифтонгів.

Diphthonge – ei, eu, au.

  1. 6.                                  Відсутність призвуків інших голосних.

Artikulationsstabilität (unbetonte Vokale werden nicht diphtongisiert ausgesprochen).

  1. Збереження якості звучання в ненаголошених позиціях.

Die Vokalqualität bleibt in unbetonten Silben erhalten.

  1. 8.                                  Редукція голосних.

Reduktion der Vokale.

  1. Посилене напруження мовленнєвого апарату.

Verstärkete Muskelspannung der Sprechorgane.

  1. 10.                         Часткова назалізація.

Teilweise Nasalisierung.

  1. 11.                         Особливості позиції язика.

Zungenspitzenkontaktstellung

-                   Ряд язика, або рух язика по горизонталі (Zungenreihe). За цією ознакою розрізняють:

а) голосні переднього ряду (Vokale der vorderen Zungenreihe);

б) голосні середнього ряду (Vokale der mittleren Zungenreihe);

в) голосні заднього ряду (Vokale der hinteren Zungenreihe);

- Піднесення язика, або рух язика по вертикалі (Zungenhebung). За цією ознакою розрізняють:

а) голосні верхнього піднесення (Vokale der hohen Zungenhebung);

б) голосні середнього піднесення (Vokale der mittleren Zungenhebung);

в)голосні низького піднесення(Vokale der tiefen Zungenhebung).

 

NB ___________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Vokale

Sprachlaute

(Phoneme)

Grapheme

Beispiele

[i:]

i, ie, ih, ieh

Berlin, sieben, ihm, sieht

[i]

i

Kind

[ǐ]

i

Familie

[u:]

u, uh

Fuß, Schuh

[u]

u

Mund

[ŭ]

u

Februar

[y:]

ü, y, üh, ui

Übung, Analyse, führen, Duisburg

[y]

ü, y

fünf, Gymnastik

[e:]

e, ee, eh

leben, See, sehen

[ε]

e, ä

lernen, kräftig

[ε:]

ä, äh

Mädchen, Kähne

[∂]

e

bekommen

[o:]
  • o, oo, oh, ow

groß, Boot, Kohle, Treptow

[ɔ]
  • o
  • oft

[ø:]

ö, öh, oe, ieu

lösen, Höhle, Goethe, Ingenieur

[oe]

ö

Löffel

[α:]

a, aa, ah

fragen, Saal, Fahne

[ a ]

a

Land

[ɐ] -

er

Schüler, feiern, werden

[ae]

ei, ai, ay, ey

Arbeit, Mais, Bayern, Ceylon

[ɔø]

eu, äu, oi, oy

Freund, Mäuse, Boiler, Boykott

[ao]

au

Frau, Bauer

 

 

3. Lange und kurze Vokale

Lektion 2

1. Поняття «фонетика» і «фонема» 

Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови. Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ. Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють 

16 голосних,

3 дифтонги,

 

У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних).

 

Ознаки голосних. Merkmale der Vokale

  1. Кількісна характеристика голосного ( тривалість звучання, або довгота і короткість голосного).

Quantität der Vokale (Vokaldauer / Dauermerkmal, oder die Länge und Kürze der Vokale).

За цією ознакою розрізняють:

а) довгі голосні (lange Vokale) [i:], [y:], [u:], [e:], [ε:], [o:], [ø:], [a:];

б) короткі голосні (kurze Vokale) [I], [y], [v], [ε], [o], [œ], [a].

  1. Якісна характеристика голосного.

Qualität der Vokale.

За цією ознакою розрізняють:

а) закриті голосні (geschlossene Vokale);

б) відкриті голосні (offene Vokale);

г) відносно - закриті голосні (relativ geschlossene Vokale).

Довгі голосні – закриті, короткі голосні – відкриті. Винятки – довгі відкриті голосні [а:], [ε:].

(Відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних)).

  1. Твердий приступ (уривчастість).

Knacklaut.

  1. Лабіалізація, або участь губ.

Labialisierung, oder Teilnahme der Lippen.

Розрізняють:

а) лабіалізовані, або губні голосні (labialisierte Vokale) [u:], [v], [y:], [y], [o:], [o], [ø:], [œ];

б) нелабілізовані, або негубні голосні (nicht labialisierte Vokale) [i:], [I], [a:], [a], [e:], [ε:], [ε].

  1. 5.                      Наявність дифтонгів. (Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних.)

Diphthonge – ei, eu, au.

  1. 6.                      Відсутність призвуків інших голосних.

Artikulationsstabilität (unbetonte Vokale werden nicht diphtongisiert ausgesprochen).

  1. Збереження якості звучання в ненаголошених позиціях.

Die Vokalqualität bleibt in unbetonten Silben erhalten.

  1. 8.                      Редукція голосних.

Reduktion der Vokale.

  1. Посилене напруження мовленнєвого апарату.

Verstärkete Muskelspannung der Sprechorgane.

  1. 10.                Часткова назалізація.

Teilweise Nasalisierung.

  1. 11.                Особливості позиції язика.

Zungenspitzenkontaktstellung

-            Ряд язика, або рух язика по горизонталі (Zungenreihe). За цією ознакою розрізняють:

а) голосні переднього ряду (Vokale der vorderen Zungenreihe);

б) голосні середнього ряду (Vokale der mittleren Zungenreihe);

в) голосні заднього ряду (Vokale der hinteren Zungenreihe);

- Піднесення язика, або рух язика по вертикалі (Zungenhebung). За цією ознакою розрізняють:

а) голосні верхнього піднесення (Vokale der hohen Zungenhebung);

б) голосні середнього піднесення (Vokale der mittleren Zungenhebung);

в)голосні низького піднесення(Vokale der tiefen Zungenhebung).

 

 

2.1.      Довгота й короткість голосних звуків

Lange und kurze Vokale

У німецькій мові є короткі та довгі голосні. Довжина голосних у німецькій мові є розрізнювальною ознакою, на відміну від української. Пор.: в українській мові «так» і «та-ак» може бути вираження здивування або невдоволення, а у німецькій Staat — держава, а Stadt — місто.

 

Тип звука

Довгі голосні

Короткі голосні

Правило вживання
  • у відкритому складі (da);
  • у потенційно відкритому (позиційнозакритому) складі (Tag – Tage);
  • у суфіксах із другорядним наголосом -bar, -sam, -sal, -tum, -at (fruchtbar)

У закритому складі, який не можна відкрити при зміні слова:

  • перед двома або декількома різними приголосними у корені слова (Satz);
  • перед одним приголосним у односкладовому незмінюваному слові (mit); перед подвоєним приголосним у змінюваних односкладових словах (Mann);
  • у префіксах er-, ver-, zer-, ent-, emp-, miss-.
  • у суфіксах -in, -ig, -ige, -isch, -lich, -nis,-os, -um, -ismus, -ik

Графічне позначення
  • h після голосного (fahren);
  • подвоєння букв a, e, o (Saal);
  • e після i (lieben);
  • eh після i (ziehen)
  • подвоєння приголосного (kommen);
  • перед сполученням букв ck, ng, pf, sch, tsch, tz

 

Правила вимови німецьких фонем Голосні фонеми [α:] та [a] Під час вимови німецького довгого заднього [α:] нижня щелепа опущена більше, рот відкритий трохи ширше, ніж при українському [a] (на ширину першого пальця, який поставили ребром), губи ненапружені, мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів, язик ненапружений, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, передня спинка язика дещо увігнута, середньо-задня частина спинки трохи посунута назад та піднята, через що німецьке [α:] дещо посунуте назад та має нижчий тембр, аніж українське [a], м’яке піднебіння підняте, але не закриває вхід до носової порожнини повністю. Під час вимови німецького короткого [a] нижня щелепа менш опущена, рот відкритий менш широко, ніж при вимові [ α:] (на ширину першого пальця), губи ненапружені, мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів; язик дещо просунутий вперед, лежить низько і пласко; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, середня спинка язика дещо піднята; німецьке [a] дещо посунуте вперед і має світліший тембр, ніж заднє [α:], м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини.

 

Голосні фонеми [о:] і [ɔ] Під час вимови німецького довгого закритого [о:] губи не напружені, сильніше висунуті вперед та закруглені, ніж при українському [о]; верхня губа трохи піднята (на ширину другого пальця) та відстає від верхніх передніх зубів, все тіло язика трохи просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, передня та середня спинки язика опущені, задня піднята, краї язика торкаються верхніх бокових зубів; м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини. Німецьке [о:] більш напружене, ніж українське [о], язик та губи зберігають стабільний уклад від початку до кінця вимови голосного. Під час вимови німецького короткого відкритого [ɔ] губи не напружені, вони не висунуті вперед та закруглені менше, ніж при [ о:] (на ширину третього пальця), все тіло язика дещо просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, задня спинка язика піднята до м’якого піднебіння дещо менше, ніж при [о:], краї задньої спинки торкаються верхніх задніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак не закриває вхід до носової порожнини повністю. Як і при вимові довгого [ о:], органи мовлення напружені та зберігають уклад від початку до кінця артикуляції.

 

Голосні фонеми [u:] та [ʊ] Під час вимови німецького довгого закритого [u:] нижня щелепа трохи опущена (на ширину п’ятого пальця), губи не напружені, сильно висунуті вперед та закруглені, отвір між губами дуже малий, верхня губа трохи відстає від верхніх передніх зубів, задня спинка язика сильно піднята до м’якого піднебіння, бокові краї язика торкаються верхніх бокових зубів, все тіло язика просунуте вперед; м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини. Німецьке [u:] більш напружене за українське [ у], органи мовлення зберігають уклад від початку до кінця артикуляції. Під час вимови німецького короткого відкритого [ ʊ] губи просунуті вперед та закруглені дещо менше, ніж при [u:]; отвір рота дещо більший (на ширину четвертого пальця), ніж при [u:]; все тіло язика просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, задня спинка язика піднята до м’якого піднебіння менше, ніж при [u:], краї задньої спинки язика торкаються верхніх задніх бокових зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини; стабільний уклад органів мовлення зберігається від початку до кінця артикуляції.

 

Голосні фонеми [i:] та [ɪ] Під час вимови німецького довгого закритого [i:] рот трохи відкритий (на ширину п’ятого пальця), губи мають овальну форму та нагадують легку посмішку, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів, кінчик язика упирається у нижні передні зуби, все тіло язика сильно просунуте вперед, передня спинка язика круто та сильно піднята до передньої частини твердого піднебіння, краї язика стикаються з боків з верхніми зубами, м’яке піднебіння підняте, однак, на відміну від української мови, воно не закриває повністю вхід до носової порожнини; мускули напружені, язик і губи зберігають уклад від початку до кінця артикуляції. Під час вимови німецького короткого відкритого [ɪ] рот відкритий дещо більше, ніж при [i:] (на ширину четвертого пальця), губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від зубів, кінчик язика упирається у нижні передні зуби, уся маса язика просунута вперед, передня спинка язика круто та сильно піднята до передньої частини твердого піднебіння, однак підйом язика не настільки високий, як при [i:], краї язика злегка торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не закриває повністю вхід до носової порожнини. Стабільність артикуляційного укладу зберігається від початку до кінця артикуляції. Звук Літери На початку слова У середині слова Наприкінці слова

 

Голосні фонеми [е:], [ɛ] та [ɛ:] Під часи вимови довгого закритого [е:] нижня щелепа дещо опущена, отвір рота трохи менший, ніж в українському [ е], але дещо більший (на ширину другого пальця) за [i:]; губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа дещо піднята та відстає від верхніх зубів; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, тіло язика просунуте вперед сильніше, а передня спинка язика піднята сильніше, ніж при українському [е], краї язика торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, але не закриває вхід до носової порожнини повністю; стабільність укладу губ та язика зберігається від початку до кінця артикуляції. Під час вимови короткого відкритого [ɛ] та довгого закритого [ɛ:] нижня щелепа опущена більше (на ширину третього пальця), ніж в українському [е] та німецькому [е:], губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа трохи піднята, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, тіло язика сильніше просунуте вперед, ніж в українському [е], передня спинка язика піднята до твердого піднебіння до середнього рівня; бокові краї язика торкаються задніх верхніх зубів; м’яке піднебіння підняте, однак не повністю закриває вхід до носової порожнини; мускули напружені, артикуляція стабільна. 

 

Голосні фонеми [у:] та [ʏ]  Під час вимови довгого закритого [y:] нижня щелепа трохи опущена, губи мають уклад, ідентичний з голосним [u:]: вони не напружені, сильно висунуті вперед та закруглені; отвір губ дуже невеликий; язик має уклад, ідентичний укладу язика для голосного [i:]: кінчик язика упирається в нижні передні зуби, тіло язика сильно просунуте вперед, передня спинка язика високо піднята до передньої частини твердого піднебіння, м’яке піднебіння підняте, але не закриває повністю вхід до носової порожнини. Мускули напружені, язик і губи зберігають стабільний уклад від початку до кінця артикуляції голосного. Під час вимови короткого відкритого [ʏ] нижня щелепа опущена трохи більше, ніж при [y:], губи мають уклад, схожий з укладом губ для [ʊ], губи не напружені, вони висунуті вперед та закруглені дещо менше, ніж при [y:], а отвір рота дещо більший; язик має уклад, схожий з укладом язика для вимови голосного [ɪ]; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика сильно піднята до твердого піднебіння, однак дещо менше, ніж при [у:]; м’яке піднебіння підняте, але вхід до носової порожнини закритий не повністю.

 

Голосні фонеми [ø:] та[œ] Під час вимови довгого закритого [ø:] нижня щелепа трохи опущена, губи мають уклад, подібний до укладу губ для голосного [ о:]: губи не напружені, витягнуті вперед та закруглені; отвір губ невеликий, язик має уклад, схожий з укладом язика для голосного [е:]: кінчик язика упирається у нижні передні зуби, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика має середній ступінь підйому, краї язика злегка торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не закриває вхід до носової порожнини повністю; мускули напружені, стабільність укладу мовленнєвих органів зберігається від початку до кінця вимови голосного. Під час вимови короткого відкритого [œ] нижня щелепа опущена дещо більше, ніж для [ø:], губи мають уклад, схожий з укладом губ для вимови звуку [ ɔ]: губи не напружені, вони дещо висунуті вперед та помітно закруглені, отвір рота досить широкий; язик має уклад, схожий з укладом для голосного [ɛ]; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика піднята до твердого піднебіння дещо менше, ніж при [ø:], м’яке піднебіння підняте, але воно не повністю закриває вхід до носової порожнини; мускули напружені, уклад стабільний.

 

 

 

 

 

 

  1. 1. Lesen Sie bitte richtig lange und kurze Vokale

[a:] - [a]

Tag

was

Schal -

Schall

da

das

Vase -

Wasser

Bad

an

Saal -

Sand

Gas

ab

Hahn -

Hand

Bar

Anna

Waal -

Wall

[i:] - [ı]

Wir

ist

Miete -

Mitte

ihr

sind

nie -

immer

sie

bist

ihn -

in

Dieter

bin

ihm -

im

dir

wirst

Liebe -

Lippe

[u:] - [υ]

du

und

Mut -

Mund

Ute

Kurt

du -

dumm

gut

Bus

nun -

Nummer

nun

Suppe

Uhr -

um

Blut

um

Wut -

Wurst

[o:] - [ o ]

 

 

 

Monika

Rolf

Ofen -
  • offen

wo
  • ob

Sohn -

Sonne

Opa

dort

Oper -

Osten

Oma
  • oft

vor -

von

 

 

so -

sonst

[e:] - [ε]

er

es

den -

denn

wer

des

wen -

wenn

sehr

Ende

Beet -

Bett

den

nett

Feder -

Vetter

wem

Heft

fehlt -

fällt

 

 

 

 

 

  1. 2. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [a]

Ab, an,

das, was,

bald, als,

alt, hart,

machen, fassen,

hart, krank,

Monat, Land,

Kappe, Falle,

Anna, Amt,

Hand, Land,

Tanne, Band,

Wasser, Ast,

mit Sack und Pack;

schalten und walten;

Hand in Hand wandern;

mit Ach und Krach.

  1. 3. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [a:]

Aal, Art,

Abend, Ader,

Afrika, Asien,

gar, Bar,

wahr, Jahr,

Mal, Wahl,

Scham, Schaf,

da, nah, ja,

Rat, Tat,

haben, sagen,

Magen, Nagel,

ein erfahrener Arzt;

keine Ahnung haben;

Rat und Tat;

im Schlafwagen fahren.

  1. 4. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [i:]

Mine, ihm, ihnen,

wir, mir, dir,

Igel, Ida,

Titel, Stil,

Krokodil, Berlin,

Island, Isar,

Ibis, Ibikus.

  1. 5. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ı]

Mit, stimm,

in, bin,

bitte, Hilfe,

ist, immer,

innen, mild,

Insel, Ilse,

Film, Bild,

Kind, Schild,

Stille, Lippe,

dick, Schiff,

widmen, schimpfen,

auf Schritt und Tritt;

etwas nicht richtig finden;

wie ein Fisch schwimmen.

  1. 6. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [i:] (ie)

Lieben, bieten,

fliehen, ziehen,

Ziel, Brief,

spielen, singen,

Lied, Bier,

viel, vier,

wiegen, liegen,

Spiegel, Tier,

dienen, diktieren.

  1. 7. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [u:]

Zu, du, tut,

Schule, Schuh,

Bruder, Stufe,

Kuh, Kakadu,

Blume, Rufen.

  1. 8. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [υ]

Um, uns, und,

Lust, Kuss,

Duft, Luft,

Kunst, Brust,

Zunge, Hunger,

turnen, mustern.

  1. 9. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [o:]

Ohr, oder, Oper,

ohne, Lohn, Kohl,

Oma, Bogen, Boot,

Note, Bote,

wo, so, wieso,

loben, toben,

rot, schon,

Not kennt kein Gebot.

  1. 10. Lesen Sie bitte richtig kurzes [o]

Oft, ob, toll,

Optik, Opfer,

Onkel, Oktober,

Dorf, Kopf,

toll, voll,

Sonne, Tonne,

Sommer, kommen,

Kosmos, Holz,

Stock, Lotto,

Wort für Wort.

  1. 11. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [e:]

lesen, legen,

nehmen, sehen,

ehrlich, ledig,

schwer, sehr,

Meer, Tee,

Thema, Ehe,

Schnee, Beet,

er, Weg.

  1. 12. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ε]

Setzen, stellen,

Geld, Ende,

etwas, nett,

essen, necken,

fest, weg,

Bett, Hemd,

Becher, Feld,

entdecken, ersetzen,

erlernen, werten.

  1. 13. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ ә]

Haben, machen,

Tasse, Ende,

Hilfe, Affe,

fehlen, waschen,

tanzen, reiten.

14. Lesen Sie die Wörter, bemühen sie sich bitte dabei die Vokale lang auszusprechen:

Bahn, fragen, Schule, Lohn, sieben, Ruhm.

15. Lesen Sie die Wörter, bemühen sie sich bitte dabei die Vokale kurz auszusprechen:

Frist, wollen, müssen, Kraft, Wasser, füllen.

16. Schreiben Sie die Wörter mit langen und kurzen Vokale heraus und argumentieren das.

Ihr, Karin, Potsdam, Anna, er, nett, bist, du, das, wer, sie, und, leben, Hand, stehen, Himmel, über, still, Wände, kühn, finden, Tag.

17. Lesen Sie bitte den Text, lenken Sie die Aufmerksamkeit auf lange und kurze Vokale.

Im Sommer wohnen Peter und Anna auf dem Lande. Sie baden und rudern viel. Sie fahren oft Boot. Um fünf Uhr essen sie zu Mittag. Um zehn Uhr abends gehen sie zu Bett.

4. Diphtonge und Umlauten

1.3.           Дифтонги та умлаути (Diphtonge und Umlauten)

Фонетичні правила читання дифтонгів та умлаутів.

Ü ü – U-Umlaut, Ö ö – O-Umlaut, Ä ä – A-Umlaut

Довгі голосні

Короткі голосні

ö   [ø:]  schön, Österreich

öh     Söhne

ö [ œ ]   zwölf, Köln

ä   [ε:] wählen,

äh      Universität

ä [ε] Pädagogok, März

ü    [у:] Schüler, Zürich,

üh      früh

ü [у] fünf, München

Дифтонги

Буква

звук

приклад

ei

ai

ey

ay

[ ае ]

mein

Mai

Meyer

May

au

[ ао ]

auch, aus

Eu

äu

[ оǿ ]

Freund, Deutsch

 

1.3.1.            Звуки ö та ü

Звуків ö та ü в українській мові немає, і тому на них слід звернути особливу увагу.

1.Для того щоб правильно вимовити ü, треба витягти вперед i округлити губи, як при вимові у, далі не змінюючи положення губ, вимовити i.

 

kühl

füllen

прохолодний

наповнювати
  1. Для того щоб правильно вимовити ö, треба округлити й витягти вперед губи, як при вимові о, далі, не змінюючи положения губ, вимовити е.

 

hören

können

слухати

могти

Дані два звуки можуть бути короткими й довгими.

2.4.2.       Голосні звуки [e], [e:], [ε:] в німецькій мові:

У німецькій мові є три звуки е:

а)        короткий відкритий звук е

б)        довгий закритий звук е:

в)        довгий відкритий звук [ε:] ä:

Короткий відкритий звук е близький до українського звуку «е» в слові «Ельба», проте вимовляється більш коротко. На письмі позначаеться е, ä.

Bett

Ende

kennen

Männer

ліжко

кінець

знати

чоловіки

Набагато складніше засвоїти довгий закритий звук [е:], тому на нього слід звернути особливу увагу. В українській мові близький до вимови е: звук чується в словах «велетень», «вечip». Довгий звук е: позначається на письмі буквами е, ее, eh.

geben

Meer

Lehrer

давати

море

учитель

Довгий відкритий звук ä: позначається на письмі ä, äh. Він відрізняється від короткого відкритого е тільки довготою.

Mädchen

Stähle

дівчина

сталь

 

2.4.3.       Дифтонги в німецькій мові

У німецькій мові є три  дифтонги (подвійні голосні). Дифтонги вимовляються як один звук i входять тільки до одного складу. Дифтонг ei (ai) вимовляеться як «ай», наприклад, в українському слові «майстер». Дифтонг еu (äu) вимовляється як «ой». Дифтонг аu вимовляється як «ау». Близького еквіваленту в українській мові немає.

rein

Bein

heute

traumen

Haus

bauen

чистий

нога

сьогодні

мріяти

будинок

будувати

 

NB ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


 

  1. 1.                 Lesen Sie dem Lehrer nach.

Früh

über

fünf

brüllen

Zürich

üben

München

Münze

Schüler

Süden

dünn

Mütter

 

[i:] - [y:]

Sieden -

Süden

Stiele -

Stühle

Diese-

Düse

Ziege -

Züge

Fielen -

fühlen

Biene -

Bühne

Spielen-

spülen

Tiere -

Türe

[ı] - [y]

Miller -

Müller

Gericht -

Gerücht

Kissen -

küssen

Minze -

Münze

Kiste -

Küste

Mitte -

Mütter

Brillen -

brüllen

 

 

[y:] - [y]

fühlen -

füllen

Hüte -

Hütte

führst -

Fürst

Tür -

dünne

Fühler -

Füller

Wüste -

dünne

Düre -

dürr

 

 

[e:] - [ǿ]

[ε] - [œ]

Besen -

böse

kennen-

können

Lesen -

lösen

Zelle -

Zölle

Sehnen -

Söhne

Helle -

Hölle

Hefe -

Höfe

Recke -

Röcke

 

 

Mächte -

möchte

[o:] - [ǿ:]

[o] - [œ]

Note -

Nöte

konnte -

könnte

Tote -

töte

Wort -

Wörter

Sohn -

Söhne

Korb -

Körbe

Hof -

Höfe

Kopf -

Köpfe

[e:]

[ε:]

Sehen

sähen

Beeren

Bären

denen

Däne

mehr

Mär

Rede

Räte

 

[e:]

[ε]

[ε:]

Feder

Vetter

Väter

Seele

selber

Säle

Tee

Teller

Täler

Segen

Säcke

Säge

Hefe

Hefte

Häfen

 

2. Schreiben Sie die Wörter mit dem langen Phonem [ǿ:] heraus.

Töne, können, Hölle, zwölf, hören, Löhne, öffnen, schön, Vögel.

 

3. Schreiben Sie die Wörter mit den Phonemen [e:] [ε] [ε:] heraus.

Vorstellen, März, Säge, Student, lernen, lebt, sehr, Bären.

 

4. Lesen Sie bitte die Vokale richtig

[ǿ:]  Ö ö

Öl, lösen,

König, Löwe,

Möbel,Höhle,

schön, lösen,

schwören, nötig,

möglich, höchst, schön.

 

[oe]  Ö ö

Örtlich, östlich,

zwölf, plötzlich,

löschen, können,

wörtlich, wöchentlich,

fördern, schöpfen,

Köpfe, Völker, Löffel.

 

[ε:]  Ää

Mädchen, Märchen,

wählen, säen,

Väter, Gläser,

wägen, schämen,

Dänen, Bäder.

 

[ε]  Ää

fällen, mächtig,

älter, ändern,

Ärger, ergänzen.

 

[у:]  Ü ü

Üben, übel,

üblich, übrig,

Bücher, Büste,

Mühe, Bühne,

Wüste, Stühle,

für, über.

 

[у] Ü ü

Glück, Stück,

dünn, hübsch,

fünf, mündig,

pünktlich, tüchtig,

düngen, pflücken.

 

5. Lesen Sie die Wörter (ö, ü).

führen — вести;

dünn — тонкий;

prüfen — перевіряти;

Lücke — дірка;

fühlen — відчувати;

fünf — п'ять;

Züge — потяги;

künftig — майбутній;

Übung — вправа;

Glück — щастя;

grün — зелений;

Mütter — матері;

für — для;

Brücke — міст;

Größe — розмір;

öffnen - відкривати;

Öfen — піч;

zwölf — дванадцять

 

6. Lesen Sie den Text

Der Frühling im Süden ist schon. Das Grim ist frisch. Die Blumen blühen. Die Vögel singen. Meine Söhne und ich möchten in diesem Frühling durch die Krim reisen. In zwölf Tagen können wir schon hinfahren.

 

7. Lesen Sie die Wörter ( е:)

stehen — стояти;

erzählen — розказувати;

es — воно;

See — озеро;

Länder — країни;

spät — пізно;

Wesen — icтота;

erwähnen — згадувати;

Decke — покрив;

sehr — дуже;

denken — думати;

tätig — діяльний;

Teer — смола;

Atmosphäre — атмосфера;

fest — міцний;

nehmen — брати;

nennen — називати;

selbst — сам;

legen — класти;

während — під час;

zäh — в'язкий.

 

  1. 1. Lesen Sie bitte richtig!

Ei, ei [ае]

Ei, Eis,

Eile, Teil,

Bein, Wein,

sein, kein,

leiten, zeigen,

weinen, meinen,

leicht, breit,

drei, bei,

einheitlich, gleichzeitlich,

Bücherei, Käserei,

Schneiderei, Schreiberei,

Feind, Teil,

Einheit, Freiheit,

Gleichheit, Kleinigkeit.

 

Ai, ai [ ае ]

Mai, Kai,

Main, Hai,

Seite, Kairo.

 

Eu, äu [ оǿ ]

Euch, euer,

Eule, Eugen,

äußern, Äußerung,

Europa, Euter,

Deutsch, neun,

Freund, Zeug,

Beutel, Leute,

neu, treu,

Feuer, Heu.

Au [ао]

Auch, aus,

Auto, Auge,

Autor, Ausland,

Tau, Bau,

Sau, grau,

Paul, faul,

Haut, Kraut,

Baum, Staub,

glauben, stauben.

 

2. Lesen Sie die Wörter richtig

rein – чистий                   

Bein - нога

heute - сьогоднi                

traumen - мріяти

Haus - будинок                 

bauen - будувати

mein — мій;                       

zwei — два;

frei — вільний                   

feucht — сiрий;

grau — сірий        

blau — блакитний

teilen — ділити 

tauen — танути;

lauten — дзвонити

zeigen — показувати

klein — маленький

teuer — дорогий

 

Bäume — дерева

Gebäude – будівля             

Freund — товариш

Mais — кукурудза 

Waise — сирота                 

Haus — будинок;

schauen — дивитися   

bedeuten — значити          

zeugen — свідчити

fein - тонкий

bereit – готовий                

leise - тихо

laufen - бігти   

brauchen - потребувати    

treu - вірний

Saure - кислота                   

Pause - перерва                 

Traum – мрія

 

3. Lesen Sie den Text.

Dieses Gebäude ist neu. In diesem Gebäude wohnt mein Freund. Er ist auch Student. Wir lernen zusammen Deutsch. Wir arbeiten beide im Betrieb.

 

NB ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5. Knacklaut

1.3.       Твердий приступ (Knacklaut)

Однією з характерних особливостей німецьких голосних звуків є твердий (сильний, або новий) приступ. Ця особливість полягає у тому, що німецькі слова, які починаються з голосного, не зливаються з попередніми словами, як це трапляється в українській мові.

Твердий приступ голосних чується у результаті раптового розриву зімкнених голосових зв'язок повітрям, що видихається із легень.

Твердий приступ голосних дотримується у таких випадках:

  1. На початку слова.
  2. На початку кореня, після префікса.
  3. У складних словах, якщо їх компоненти починаються з голосного.
  4. Всередині іншомовного слова між двома голосними, один з яких стоїть на початку наголошеного складу.

Напиклад

'Abend  ver'ändern  Straßen'ecke

1. Lesen Sie bitte die Wörter

Arbeit

Ort

Uhr

ich

Unordnung

erinnern

Postamt

робота

місце

година

я

безладдя

нагадувати

поштамт

 

2. Lesen Sie bitte die Wörter mit dem Knacklaut

Am Abend arbeite ich allein in unserem Laboratorium.

NB ___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Reduktion

 Редукція голосного е [ə]

Часткова редукція:

-        y ненаголошених префіксах be-, ge- (geheim, bestimmt);

-        у кінці слів (Reise, Lage) та у ненаголошених суфіксах (arbeitest, badet), у суфіксі -chen (Mädchen);

-        у закінченні -en (gehen, nehmen, Talijen), -el (Spaniel, Kugel), -em, ненаголошеномy закінченні –igen (reinigen).

Повна редукція:

-        у ненаголошеному закінченні en після b, p, d, t, g, k; у закінченні el після всіх приголосних крім g, r, l.

 

1. Lesen Sie bitte richtig

[ə]

haben

machen

 

 

Tasse

Straße

 

 

Hilfe

Tischler

 

 

Ende

Affe

 

 

tanzen

reiten

 

 

fehlen

wegen

 

 

sagen

tragen

 

 

baden

wissen

heißen

 

ins Gefängnis geraten;

der Gefahr entgehen.

[ə]

Name

Klasse

arbeite

besuchen

Vorname

Masse

möchte

gehören

Schule

bitte

lese

sehen

Sprache

heute

spreche

nehmen

Mode

Deutsche

höre

fehlen

 

7. Konsonanten

 Німецькі консонанти (приголосні)

Der deutsche Konsonantismus

Ознаки приголосних

Merkmale der Konsonanten

  1. Придих глухих проривних (Aspiration der stimmlosen Plosiven) p, t, k,: Treiben, kaufen, Peter.
  2. Напів-дзвінкість німецьких дзвінких. Halbstimmhaftigkeit der deutschen stimmhaften Konsonanten b, d, g, v, s, - p, t, k, f, s: So sind wir da. Du bist gut dafür.
  3. Глуха вимова дзвінких приголосних. Stimmloser Auslaut der stimmhaften Konsonanten =Auslautverhärtung b, d, g, v, s, - p, t, k, f, s: gelb, Geld, Berg, aktiv, las.
  4. Глуха вимова дзвінких приголосних при регресивній асиміляції. Stimmlose Aussprache der stimmhaften Konsonanten bei der progressiven Assimilation: sagt, habt, verbringt, trägt.
  5. Майже глуха вимова дзвінких приголосних при прогресивній асиміляції. Fast stimmlose Aussprache der stimmhaften konsonanten bei der progressiven Assimilation: ich bin, nicht da, was sagt.
  6. Подовжена вимова німецьких сонорних. Prolongierte Aussprache der deutschen Sonoren (m, l, n, ng): kamm, toll, Mann, streng.
  7. Поставеолярна вимова. Postaveolare Aussprache von l.
  8. Постальвеолярна вимова та лабіалізація. Postaveolare Aussprache und Labialisierung der Konsonanten sch, tsch.
  9.  Альвеолярна вимова німецьких передньоязикових. Alveolare Aussprache der deutschen Vorderzungenkonsonannten. (Plosive – d, t, Frikative – s)
  10. Назалізована вимова. Nasalisierte Aussprache von n vor k: nk Schrank, Bank, danke.
  11. Відсутність опозиції палаталізація – веляризація (м’якість - твердість). Keine Opposition: palarisiert – velarisiert. Tisch, Kind, sind, finden. Aber im Ukrainischen тінь – тин, ліс - лис.
  12. Відсутність подвоєної вимови однакових приголосних. Keine verdoppelte Aussprache von gleichen Konsonanten: Mutter, Mann, Puppe.
  13. Злиття однакових приголосних на перетині морфем. Verschmelzung der gleichen Konsonanten an der Morphemgrenze: enttäuschen.
  14. Вокалізація.Vokalisierung von Rr.
  15. Особливі фонеми. Besondere Konsonantenphoneme:

Affrikate pf – Pferd, Pfening;

H – Haus;

ch – Milch, manchmal, durch, Mädchen;

ng – bringen.

  1. Посилене напруження мовленнєвого апарату. Verstärkte Muskelspannung der Sprechorgane.

3.2. Класифікація приголосних

Klassifikation der Konsonanten

 

 

Німецькі приголосні класифікуються за трьома ознаками:

1. За місцем утворення перешкоди приголосні поділяються на:

- губні (лабіальні):

а)  губно-губні або двогубні (білабіальні): [р], [b],[m];

б)  губно-зубні (лабіодентальні): [f], [v], [pf];

- язикові:

а)  передньоязикові (альвеолярні): [t], [d], [s], [z], [ƒ], [3], [ts],[tƒ], [n], [1];

б)середньоязикові (палатальні): [ç], [j];

в) задньоязикові (велярні): [k], [g], [x], [ŋ];

-  язичкові (увулярні): [r];

-  фарингальні: [h].

  1. 2. За характером перешкоди і способом її подолання німецькі приголосні поділяються на:

-  проривні (експлозивні): [р], [b], [t], [d], [k], [g];

-  щілинні (фрикативні); [f], [v], [s], [z], [ƒ], [3], [ç], [j ], [x], [h];

-  проривно-щілинні або африкати: [pf], [ts], [tƒ];

-  носові (назальні): [m], [n], [ŋ];

-  бокові (латеральні): [1];

-  дрижачі (вібранти): [r].

  1. 2.                   За участю голосу приголосні поділяються на:

-  -глухі [р], [t], [k], [f], [s], [ƒ], [ç], [x], [h], [pf], [ts], [tƒ];

- дзвінкі [b], [d], [g], [v], [z], [3],[j];

- сонорні, або сонанти [m], [n], [ŋ], [1], [r].

 

Konsonanten

Sprachlaute

(Phoneme)

Grapheme

Beispiele

[b]

b, bb

baden, Ebbe

[p]

p, pp, b

Papier, Mappe, Laib

[d]

d, dd

Dach, paddeln

[t]

t, tt, dt, th, d

Tasche, Bitte, Stadt, Thema, Band

[g]

g, gg

Gabel, Egge

[k]

k, ck, kk, ch, g, c, qu

Kind, Ecke, Akkusativ, Chor, Tag, Cafe, Quelle

[v]

w, v, qu

Wind, Vase, Quadrat

[f]

f, ff, ph, v

fahren, Koffer, Phonetik, Vater

[z]

s

sieben, Reise

[s]

s, ss, ß

Kloster, essen, beißen

[j]

j, y, gn

jagen, loyal, Bologna

[ç]

ch, g

schlecht, fertig, Mädchen, herrlich

[x]

ch

acht, rauchen

[h]

h

haben

[l]

l, ll

leben, fallen

[r]

r, rr, rh

Rübe, schnurren, Rhythmus

[m]

m, mm

Mutter, sammeln

[n]

n, nn

Nacht, gewinnen

[η]

ng, nk

singen, Bank

[ʃ]

sch, ch, st, sp, sh

Schüler, Chef, stehen, spielen, Finish

[ ʓ ]

g, j

Garage, Journal

[pf]

pf

Apfel

[ts]

tz, z, t, ts

Katze, Salz, Nation, Rätsel

[tʃ]

tsch

rutschen

 

 

8. Stimmhafte und stimmlose Konsonanten

1.3.       Дзвінкі та глухі приголосні

Stimmhafte und stimmlose Konsonanten

[b] - [p], [d] - [t], [g] - [k], [z] - [s]

Дзвінкі приголосні

Глухі приголосні

буква

звук

приклад

буква

звук

приклад

b

bb

[b]

Bin

Ebbe

p

pp

b (у кінці слова або складу)

[p]

Peter

Puppe

ab

d

dd

[d]

Das

Pudding

t

tt

d (у кінці слова або складу)

[t]

Artist

hatte

und

g

gg

[g]

Gut

Flagge

k

ck

g (у кінці слова або складу)

[k]

Karin

Decke

Tag

s

[z]

Sind

Sehr

sie

s

ss

ß

[s]

ist, aus

essen

laßt

 

1.3.1.     Придих

Aspiration der stimmlosen Plosiven

Глухі приголосні p, t, k на початку слів чи кореневого складу перед наголошеним голосним вимовляються з придихом.

Увага! B, d, g, в кінці слова та складу вимовляється глухо як [p], [t], [k] (ab, sind, Tag).

S перед голосними на початку складу та кореня читається як з

1.3.2.     Відсутність пом'якшення приголосних в німецькій мові

Keine Palatalisierung

Характерною особливістю приголосних звуків у німецькій мові є те, що вони вимовляються завжди твердо. Дуже важливо слідкувати, щоб пpигoлocнi звуки не пом'якшувались перед е, i, ö, ü, на чому часто помиляються студенти.

 

1. Lesen Sie bitte richtig!

[b] - [p]

B, b [b]

Bis, bald,

ben, bam,

bunt, blond,

loben, haben,

blau, Baum,

Bett, Bott,

Ball, Beifall.

 

B, b [p]

Ob, ab,

lieb, gib,

gelb, halb,

Korb, Klub,

Dieb, Weib,

Staub, Laub.

 

[d] - [t]

D, d [d]

Da, das,

laden, baden,

winden, gerade,

Dame, Boden,

Süden, Mädel

dumm, dünn.

 

D, d [t]

Bald, Geld,

Feld, Held,

Lied, Kind,

Rand, Pfad, Pferd.

 

[g] - [k]

Gg - [g]

Gut, Gott,

wiegen, liegen,

sagen, klagen,

gehen, geben,

fliegen, flogen,

 

Gg - [k]

Tag, Weg,

Sieg, siegt,

Teig, Trug,

Schlag, Steg.

 

Kk - [k]

Laken, Haken,

Musik, Taktik,

Kamm, Kahn,

Kragen, Haken,

Kultur, Skulptur,

trinken, winken,

schenken, danken,

kurz und klein,

klipp und klar.

 

Ck - [k]

Zucker, Glück,

Schnecke, Ecke,

lecker, Rücken,

backen, pflücken,

Glocke, dick.

 

Ch - [k] (у словах грецького походження)

Сhor, Charakter, sechs, Orchester.

 

[z] - [s]

[s] Ss  ss

Was, das,

Klasse, Tasse,

Wasser, Messer,

besser, bissen,

Haus, Maus,

Sphäre, Skulptur.

 

S s - [z]

Saal, Salz,

Sand, Signal,

Silbe, Suppe,

sicher, suchen,

suchen, summen,

Sorge, sondern,

Vase, blasen,

langsam, sparsam,

also, Dose,

Rose, Rasen,

lesen, Else,

Besen, Bremse.

 

2. Lesen Sie die Wörter. Lenken Sie die Aufmerksamkeit auf die Aussprache der Konsonanten s, ss, ß, st, sp:

was — що;

Fuß — нога

Weise — спосіб

Sorte — сорт

Sieg — перемога

spielen — грати

lassen — залишати

Stunde — година

rosten — іржавіти

Gasse — провулок

Stimme — голос

reissen — зривати

 

3. Lesen Sie die Wörter ohne Palatalisierung.

Bücher — книги

Wörter — слова

müssen — бути повинним

Tisch — стіл

mögen — бажати

stören — заважати

führen — вести

dünn — тонкий

töten — убивати

fünf — п'ять

legen — класти

Löffel — ложка

 

1.3.       Глухі приголосні. Stimmlose Konsonanten

[ƒ], [h], [tƒ], [ts]

Глухі приголосні

буква

звук

приклад

sch

s(t, p, )

[ƒ]

Schüler, Schweiz,

Student, Straße, Sprache

h

[h]

heißen, woher

tsch

[tƒ]

Deutsch, Schewtschenko

z, tz

[ts]

Zeichnerin, zehn,Platz

 

Букви s, ss, ß та звуки, які позначаються цими буквами.

Буква s читається:

а)        як українське «з», на початку слова чи складу перед голосною:

singen

versorgen

Wesen

співати

постачати

істота

б)           як українське «с», у кінці слова чи перед приголосною:

Haus

Post

fest

будинок

пошта

міцний

в)        як украшське «ш», перед р i t на початку слова чи на початку кореня слова після префікса:

Sprache

Stahl

bestehen

Student

verstehen

sprechen

мова

сталь

складатися

студент

розуміти

розмовляти

г) ss читається, як українське «с», вказує на короткість попереднього голосного:

Klasse

wissen

messen

клас

знати

вимірювати

д) Буква ß завжди читається як українське «с»:

Heiß

Schluß

гарячий

кінець

 

Звук [h] i буква h.

Німецький приголосний h виходить при глибокому видиху. Він нагадує звук, який ми робимо, коли дихаємо на руки, щоб їх відігріти. Звук h вимовляється перед голосним здебільшого на початку слова, а також в середині похідних i складних слів.

Heft

haben

abhӓngen

Studentenheim

зошит

мати

залежати

студентський гуртожиток

Після голосних не вимовляється , а служить лише ознакою їх довготи.

 

1. Lesen Sie bitte richtig!

Sch, st, sp - [ƒ]

Sch - [ƒ]

Schach, Schrank,

Schande, Scheibe,

Tasche, Flasche,

Schi, Schicht,

Frosch, Fleisch,

schieben, verschieden,

rasch, falsch,

naschen, dreschen,

löschen, wünschen,

schmecken, schenken.

 

st - [ƒ]

Stehen, stellen,

still, Stuhl,

stimmt, Stimme,

Stein, bestimmen,

über Stock und Stein.

 

sp - [ƒ]

Spiel, spielen,

Sport, spät,

Speise, sprechen,

ein Spiel spielen.

 

Hh - [h]

Haben, Haus,

heilen, halten,

hinter, hier,

hüpfen, hören,

Haupt, Haut,

Hütte, Hühner,

Himmel, Hirt,

Holz, Hut,

Inhalt, Gehalt,

Freiheit, Weisheit,

Hand in Hand gehen;

etwas auf dem Herzen haben;

die Hand aufs Herz legen.

 

Hh - [-]

Fahren, fühlen,

während, wählen,

nehmen, dehnen,

fliehen, ziehen,

fühlen, kühn,

Ehe, Ähre,

Zahl, Strahl,

Uhr, Huhn.

 

Tsch - [tƒ]

Watscheln, quatschen,

fletschen, latschen,

Tscheche, Bratsche,

Kutscher, Dolmetscher,

Klatsch, Matsch,

Quatsch, Kitsch, Deutsch.

 

Zz, tz - [ts]

Zahn, Zahl,

Zelt, zehn,

Ziel, Ziege,

ziemlich, ziehen,

Zitrone, Zitat,

Zug, Zucker,

Zorn, Zoo,

Zeit, Zeile,

Zeitung, zeigen,

Zaun, Zauber,

sitzen, blitzen,

heizen, Weizen,

Satz, Tanz,

Platz, Schatz,

Pilz, Witz,

Holz, stolz.

 

2. Lesen Sie dem Lehrer nach.

Schuh

Schlem

schön

Student

Schule

Schäfer

Schüler

studieren

Schon

schief

Schülerin

Straße

Schal

Schiene

Maschine

Stuhl

Schau

Scheu

Tisch

sprechen

 

3. Teilen Sie die Wörter in drei Gruppen [s] [z] [ƒ]

Strauß, sind, Schule, bis, Stab, seid, das, Klasse, Russe, Studentin, heißt, aus, sein, besuchen, ist, schon, Sie wissen, interessant.

[s]

[z]

[ƒ]

 

 

 

 

 

4. Lesen Sie dem Lehrer nach.

a) 

Deutsch

Zeichnerin

schwarz

Tschechisch

Tanz

Zeit

Kutscher

zehn

Zahn

Schewtschenko

Platz

Zimmer

b) 

Hat

heil

hier

Kindheit

Hut

Haus

Himmel

Gesundheit

Hort

Heu

Herz

Freiheit

 

5. Lesen Sie den Konsonanten [h], wo es notwendig ist.

Wohnen, Humboldt, Ihnen, haben, sehen, ihr, Hund, sehr, Hand, anhören.

 

6. Lesen Sie die Wörter mit dem Knacklaut und dem Konsonanten [h].

in –

hin

aus –

Haus

und –

Hut

er –

her

ihr –

hier

ans –

Hans

alt –

halt

Ende –

Hände

alle –

Halle

und –

Hund

alle –

heile

eben –

heben

 

NB ___________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.4.      Глухі приголосні

Stimmlose Konsonanten

[f], [v], [j], [ç], [x], [ɐ]

Глухі приголосні

буква

звук

приклад

f

v (в німецьких словах)

ph (в словах іншомовного походження)

[f]

fünf

vier

 

Physik

w

v(в словах іншомовного походження)

u( у сполученні qu)

[v]

was

Verb

 

 

Qualität

j

[j]

ja, jetz

ch

[ç]

(Ich-Laut)

ich, wirklich, Unterricht, nicht, sprechen, Bücher, möchte, richtig

ch

[x]

(Ach - Laut)

auch, besuchen

r

[ɐ]

er, Schüler, erzählen

 

Буква v i звуки, які нею позначаються

Буква v читається як українське «ф» тільки в дуже невеликій кількості німецьких слів:

Volk

Vater

viel

Vogel

von

народ

батько

багато

птах

від

а також у префіксах ver, vor.

У словах іншомовного походження v читається як w:

Revolution

Volumen

Universität

absolvieren

революція

об'єм

університет

закінчувати

 

Звук, який позначається буквою j.

Приголосний звук j зустрічається в німецькій мові в сполученні з а, о, u, е. Буквосполучення ja, jo, ju, je читаються як українські букви «я», «йо», «ю», «є».

Jahr

Jurist

Joch

jener

piк

юрист

ярмо

той

 

Приголосні звуки, що позначаються буквосполученням ch (ach-Laut та ich-Laut).

Буквосполучення у німецькій мові може вимовлятися двояко:

1. Як «х» в українських словах «хартія», «хата». Це так званий ach-Laut.

2.Приблизно як «х» в українських словах «хінний», «xiмік». Цей звук називається ich-Laut.

Ach-Laut вимовляється після а, о, u, аu.

 

machen

Loch

Buch

rauchen

робити

дірка

книга

курити

 

Ich-Laut вимовляється після голосних i, e, ö, ü, ä, після дифтонгів ei, еu, а також після приголосних 1, r, n i в суфіксах -chen -lіch -ig.

 

ich

rechnen

Bücher

Löcher

leicht

welcher

я

рахувати

книги

дірки

легкий

який

 

3.5.1. Вокалізація

Vokalisierung

Особливим явищем у німецькій фонетиці є вокалізований приголосний. На письмі він позначається літерою r, але вимова відрізняється.

Звук [ ] вимовляється у таких позиціях:

-             У кінці слів, після довгих кореневих голосних крім [а:]: ihr, fährt, hört, führt, Ohr.

-             У суфіксі – еr: Schüler, Bücher, Deutscher, Lehrer.

-             У префіксах – er, - ver, -zer: erzählen, verstehen.

-             Vor, über, für.


 

 

1. Lesen Sie bitte richtig!

Ff [f]

Helfen, elf,

faul, fleißig,

Wolf, Stoff,

Schief, Brief,

Tafel, Teufel,

Freund und Feind,

fünf Finger;

faul und fleißig.

 

Vv[f]

Vogel, Volk,

völlig, Eva,

verstehen, vorstellen,

verbringen, verbrauchen,

versäumen, vorwärts,

vorzeigen, vorziehen,

Vorwand, Vorteil,

vier, vierzehn, vierzig.

 

W, [v],

Wahl, Wald,

Wasser, Wesen,

Wald, Wind,

Wagen, Weg,

Werk, Weg,

Winter, Wind,

Löwe, Möwe,

Zweifel, Zwiebel,

Zwerg, Zweig.

 

Vv, [v],

Vase, Vene,

Klavier, Visier,

Votum, Vakuum,

November, Viper,

via, Villa,

violett, Viskositöt,

Visitation, Vision.

 

Jj [j]

Jahr, Jagd,

Jugend, Jürgen,

Jacke, Japan,

Injektion, Konjugation,

Major, Majorka,

Projekt, Projektor,

von Jahr zu Jahr;

jubeln und jauchzen;

junge Jahre;

jeder Jüngling.

 

Ch [ç]

ich, mich, dich,

freilich, feierlich, deutlich,

solche, welche, echt,

Mädchen, Blümchen,

Nächte, Küche,

Licht, Milch,

Veilchen, nicht.

 

Ch [x]

machen, suchen,

schwach, acht,

Macht, Nacht,

Fach, Krach,

Bauch, Buch,

Loch, hoch,

Sachen zum Lachen,

mit Ach und Krach.

Rr [r]

Rad, Rat,

reden, raten,

retten, rennen,

rechts, rechnen,

Brust, Brücke,

braun, grau,

drücken, dürfen,

Schrank, Schreck,

Schrei, frei,

frech, froh,

Krieg und Frieden;

Brot und Brötchen;

einen Rat brauchen;

eine Reise ins Gebirge.

 

Rr [ɐ]

Für, dafür,

immer, über,

sondern, sehr,

erfahren, erfinden,

erinnern, erkundigen,

eröffnen, erzählen,

verbrennen, verbieten,

versagen, versuchen,

zerbrechen, zerlegen,

zerkleinern, zerstören,

Oper, Ufer,

zwischen Vater und Mutter.

 

[f], [v]

wie

schwer

Visite

Quadrat

wir

schwarz

Verb

Quartal

wer

Löwe

Vokal

Aquarium

was

Gewalt

Veteran

Qualität

Wort

antworten

Vulkan

quer

 

[f], [v]

Film

viel

Physik

fehlen

vor

Phantasie

fahren

Vater

Triumph

falsch

voll

Phlox

faul

von

Philosophie

 

[f], [v]

finden –

winden

fahl –

Wahl

wovon

Felle –

Welle

Fuchs –

Wuchs

wovor

Fall –

Wall

fand –

Wand

wie fern

voll –

Wort

fischen –

wischen

wer fährt

 

[j]

ja

Juli

Projektor

je

Juni

Kajute

jetzt

Januar

Konjunktiv

 

[ç], [x]

Dach

ich

König

Fach

mich

fleißig

Nacht

nicht

ruhig

Koch

sprechen

richtig

Loch

möchte

herzlich

Tuch

Unterricht

sportlich

acht

Geschichte

pünktlich

auch

recht

kindlich

Lauch

weich

 

 

Buch –

Bücher

Koch –

Köche

Dach –

Dächer

Tuch –

Tücher

Loch –

Löcher

Fach –

Fächer

Spruch –

Sprüche

Strauch –

Sträucher

Macht –

Mächte

 

[r ], [ɐ]

er

ihr

zur

vor

polar

klar

wer

wir

fuhr

Tor

Paar

Jahr

der

dir

nur

Moor

Haar

gar

 

Mutter

vorlegen

verlegen

zerlegen

Schüler

vorlesen

verlesen

zerlesen

Vater

vorschlagen

verschlagen

zerschlagen

Lehrer

vorfahren

verfahren

zerfahren

 

2. Lesen Sie Bitte die Wörter

Volk — народ;

Volt — вольт;

Vase — ваза;

Vetter — кузен;

Vakuum — вакуум;

voll — повний;

vergessen — забувати;

vornehmen — заходитися;

verarbeiten — переробляти.

 

 3. Lesen Sie Bitte die Wörter

lachen — сміятися;

reich — багатий;

Fächer — предмети;

sprechen — говорити;

wichtig — важливий;

nicht — нi;

mich — мене;

richtig — правильний;

Mädchen — дівчина;

Milch — молоко;

kochen — варити;

acht — вісім.

 

4. Lesen Sie Bitte den Text

Gleich habe ich Unterricht. Ich darf mich nicht verspäten. Ich muss eine wichtige Frage mit unserem Chemielehrer besprechen. Um 7 Uhr zwanzig Minuten sind manche schon da.

 

NB ___________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

1.3.       Глухі приголосні. Stimmlose Konsonanten

[l], [m], [n], [r], [ŋ], [ŋk ]

Глухі приголосні

буква

звук

приклад

l

ll

[l]

alt

alle

m

mm

[m]

mein

kommen

n

nn

[n]

nein

nennen

r

rr

rh

[r]

drei

knarren

Rhein

ng

nk

[ŋ],

[ŋk]

Übung

danke

 

Звук 1 в німецькій мові

Німецьке l займає середнє положення між українським твердим «л» i м'яким «ль». Спинка язика при німецькому 1 дещо більш піднята до піднебіння, ніж при українському «л», проте дещо менше, ніж при «ль». Кінчик язика притискується до пагорбиків над верхніми передними зубами. Звук 1 не є еквівалентним ні до українського «л», ні до українського «ль».

Звуки, що позначаються буквосполученнями ng та nk

Ці звуки в українській мові відсутні. Вони мають носовий відтінок. При вимові ng задня частина язика піднімається до м'якого піднебіння. Звук g не вимовляється. У буквосполученні nk буква n відповідає носовому звуку, а k вимовляється вслід за ним.

 

NB ___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


 

1. Lesen Sie richtig!

[l]

Lampe

leben

Löwe

leider

Land

lesen

lösen

Leipzig

London

lernen

lieben

leicht

 

Schule

falsch

Ball

fliegen

Puls

Saal

alt

Pilz

Null

 

-li-le-la-lo-lu-lä-lö-lü-leu-lei-lau-                 -il-el-al-ol-eul-eil-

Lust

Wald

lieben

Lustgefühl

Land

wild

leben

Lehrstuhl

Lied

alt

laufen

Ladeplatz

Lob

Teil

Blumen

leichtgläubig

Lärm

Null

Löwen

Lichtspiel

leicht

faul

lügen

liebevoll

 

[m]

-mi-me-ma-mo-mu-mä-mö-mü-meu-mei-mau- -im-em-am-om-eum-eim-

Mund

Baum

kommen

mühsam

Mond

dumm

niemand

Ministerium

Mut

stumm

Himmel

Minimum

Mann

Traum

immer

Mehrkampf

Milch

Rom

nehmen

Magermilch

Mensch

Scham

Blume

mehrmals

 

[n]

-ni-ne-na-no-nu-nä-nö-nü-neu-nei-nau- -in-en-an-on-eun-ein-

Zahn

nun

Sonne

Ankunft

Wein

neu

Wind

nebeneinander

tun

nein

wenig

neunhundert

zehn

Nest

Monat

unendlich

Sohn

nie

Kind

annähernd

Wien

Nuss

Bühne

entwöhnen

 

[m] [n]

Mal

mein

Name

nein

Tante

München

Mode

Mann

möchte

neu

sind

nehmen

Meter

mündlich

Müll

Null

Kind

kommen

 

[l] - [m] - [n]

einmal

Fledermaus

Morgenstunde

natürlich

Misstrauen

Muttermilch

Milch

makellos

Mondschein

endlich

jämmerlich

Windmühlen

Nummer

meinen

Küchenmeister

Mehl

lehnen

Nasenlöcher

 

[r]

Rad

brav

Frage

hören

raten

Brief

Friede

Beeren

rot

Brot

früh

Bären

Rose

Brei

frei

bohren

rechnen

braun

schreiben

beraten

richtig

drei

sprechen

abreisen

reisen

groß

Unterricht

fahren

 

[r] oder [ɐ]

aber, Dorf, immer, Tiere, Jahr, versuchen, Tier, Vater, Autor, fragen, erzählen, antworten, Bruder, Tochter, wer, sehr, sprechen, vorstellen, fährt, lernt, Freund, Natur, interessant, besser, Betrieb.

 

[ŋ]

Lang

eng

Übung

lange

Stange

sang

Ding

Endung

Mangel

Engel

sprang

Ring

Lösung

fangen

Sänger

jung

fing

Meinung

Zunge

singen

Sprung

Frühling

Hoffnung

Lunge

bringen

 

bang –

bange

eng –

Enge

fang –

fange

häng –

hänge

Gang –

Gänge

streng –

Strenge

lang –

lange

jung –

Junge

 

 

 

 

fang –

fangen

Zeitung –

Zeitungen

spring –

springen

Forderung –

Forderungen

sing –

singen

Sendung –

Sendungen

bring –

bringen

Prüfung –

Prüfungen

[ŋk ]

Bank –

krank

Geschenk –

denkt

Dank –

schlank

Gelenk –

lenkt

Tank –

Funk

Wink –

winkt

Frank –

Trunk

Zink –

links

 

Danke –

schenken

tanken –

denken

Kranke –

Onkel

zanken –

schenken

trinken –

Funke

sinken –

trinken

denken –

dunkel

winken –

schminken

 

Bank –

Banken

sink –

sinken

Schrank –

Schranken

trink –

trinken

Dank –

danken

hink –

hinken

trank –

tranken

schenk –

schenken

 

 

[η]

-ing-eng-ang-ong-unglang

Engel

singen

Langfinger

jung

Junge Sänger

Tingeltangel

eng

Hunger Finger

Langeweile

Prüfung

hängen Frühling

Anhängsel

Ring

Zunge Schlange

Klingklang

streng

bringen langsam

England

 

[ηk] - [ηg]

Bank

danke

Angelika

fingieren

Dank

trinken

Singular

Flamingo

krank

Enkel

Tango

Mongolei

schlank

schenken

Känguru

Kontingent

links

Schrank

Kongo

Languste

flink

Gedanke

Ungar

Angora

 

[η] - [ηk]

sang –

sank

bang –

Bank

drang –

trank

Enkel –

Engel

klinken –

klingen

hinken –

hingen

Zangen –

zanken

Anger –

Anker

dringen –

trinken

 

/n+k/ /n+g/

Angestellte

Ankömmling

ungenügend

Unglück

ungesund

angenehm

Ankunft

Unkraut

Ankunft

ungern

Angelegenheit

inkognito

angeblich

unglaublich

ungemütlich

Unkenntnis

angeheitert

Inquisition

 

 

 

2. Lesen Sie die Wörter dem Lehrer nach

Kohle — вугілля;

lustig — веселий;.

lesen — читати;

blühen — цвісти;

Löwe — лев;

halten — тримати

Land — країна;

wollen — хотіти;

Bild — картина;

bleiben - залишатися

laufen — бігти;

lösen — розв'язувати;

wollen — хотіти;

Mittel — зaciб.

 

3. Lesen Sie die Wörter dem Lehrer nach

bringen — приносити;

klingen — звучати;

lange — довго;

denken — думати;

streng — суворий;

Ding — piч;

danken — дякувати;

Mangel — недолік;

Sitzung — засідання;

singen — співати

sinken — понижуватися;

Bedingung — умова

 

Буква х у німецькій мові

Буква х читається в німецькій мові як «кс».

fixieren - фіксувати

Taxi  - таксі

Text - текст

boxen - боксувати

Praxis - практика

Examen - екзамен

 

9. Das Lesen von Buchstabenverbindungen

. Читання буквосполучень

 

-                    Chs читається як українське «кс», якщо відноситься до однієї частини слова, зазвичай до його кореня.

Büchse

sechs

wachsen

коробка

шість

рости

-                    Ck читається як «к». Голосний перед сk завжди короткий.

Dick

Glück

dencken

товстий

щастя

думати

-                    Сполучення ph, що зустрічається в словах грецького походження, читається як «ф».

Phosphor

Physik

Phonetik

фосфор

фізика

фонетика

-                    Буквосполучення th, яке зустрічається в грецьких словах, читається як «т».

Theorem

Theater

Thema

теорема

театр

тема

-                    Сполучення qu читається як українське «кв».

Qualifiziert

Quelle

Quadrat

кваліфкований

джерело

квадрат

 

schwarz — чорний

Photo — фото

schӓtzen — цінувати

thermisch — тепловий

quetschen — м'яти

zurück — назад

Qualität — якість

deutsch — німецький

 

[ pf ]

[ ts ]

[ t_]

pf – Apfel

ts – Rätsel

z – Salz

tz – Katze

c – Ceylon

zz – Skizze

t – national

tsch - rutschen

 

 

 [ pf ]

 

- pfi-pfe-pfa-pfo-pfä-pfö-pfü-pfeu-pfei-pfau-

-ipf-epf-apf-opf-öpf-üpf

Pfeife

Apfel

Kampf

hüpfen

Pflicht

Gipfel

Kopf

dämpfen

Pflaume

tapfer

Topf

impfen

Pfad

klopfen

Knopf

Pförtner

Pfeil

schimpfen

stumpf

pflegen

Pferd

Kämpfer

Dampf

Pfropfen

 

 [ ts ]

 

-zi-ze-za-zo-zu-zö-zü-zeu-zei-zau-

-iz-ez-az-oz-uz-öz-üz-

Zahn

Katze

Platz

Holzzaun

Zelt

sitzen

stolz

Nichtsnutz

zehn

Mütze

schwarz

Nachtzeit

Zeit

putzen

Satz

Tanzsaal

zart

Pflanze

März

Endziel

Ziel

tanzen

Salz

Holzziegel

 

 [ ƒ]

 

-tschi-tsche-tscha-tscho-tschu-tscheu-tschei-tschau-

-itsch-etsch-atsch-otsch-utsch-ötsch-ütsch-eutsch-eitsch-autschtschechisch

Gletscher

fletschen

 

Deutsch

Dolmetscher

futsch

dolmetschen

Kutscher

Kitsch

Couch

quatschen

Matsch

Peitsche

lutschen

tschilpen

rutschen

klatschen

platschen

 

NB_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

10. Deutsche Betonung

Німецький наголос Deutsche Betonung

1.1.                                      Наголос у слові. Wortbetonung

 

1. Наголос у німецькій мові менш вільний, ніж в українській.  Зазвичай він падає на кореневий склад, котрий, як правило, в простих німецьких словах є першим складом.

gehen

Garten

йти

сад
  1. У словах іншомовного походження наголос зазвичай зберігається, проте інколи, під впливом німецької мови, може переносится на перший склад.

positiv

Adjektiv

позитивний

прикметник

 

1.2.                 Наголос похідних слів із префіксами

Wortbetonung bei Ableitungen mit Präfixen.

1.2.1.     Невідокремлювані префікси.

Untrennbare Präfixe.

  1. У словах із префіксами be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-, miß-, що не відокремлюються, наголос падає не на префікс, а на кореневий склад.

у дієсловах

в іменниках

besuchen

Beginn

gefallen

Gebrauch

erzählen

Erholung

vergessen

Vergleich

zerstören

Zerstörung

entstehen

Entwicklung

empfehlen

Empfang
  1. Невідокремлюваний префікс miss-

- ненаголошений, якщо дієслово має лише цей префікс: missbrauchen, missglücken.

- ненаголошений, якщо дієслово має ще один префікс: missverstehen, missgestalten;

- наголошений в усіх іменниках: Missbrauch, Misstrauen.

1.2.2.   Відокремлювані префікси.

Trennbare Präfixe.

  1. У словах із префіксами, що відокремлюються, наголос падає на префікси. Таких префіксів у німецькій мові багато, наприклад auf-, an-, ab-, vor-, zu- mit-, vor- usw.

у дієсловах

в іменниках

mitnehmen

Mitarbeit

nachdencken

Nachprüfung

ausgehen

Ausstellung

zumachen

Zustimmung

beiwohnen

Beitrag

anfangen

Anrede

aufstehen

Aufnahme
  1. Коливання наголосу відчувається в словах із префіксами durch-, hinter-, unter-, über-, um-, voll-, wider-, miß-. Префікси можуть бути наголошеними та ненаголошеними, при цьому наголос змінює значення слова.

'durchnehmen - проходити (навчальний матеріал)

durch'schneiden – розсікати

'unterhalten – тримати під чим-небудь, підставляти

unter'halten – підтримувати розважати

 

1.3.                 Наголос похідних слів із суфіксами.

Wortbetonung bei Ableitungen mit Suffixen.

  1. 1.                     Німецькі суфікси не наголошуються: Knabe, Schüler, wirklich, lustig.

Виняток суфікс еі: Bäckerei, Wäscherei, Molkerei.

  1. 2.                     Більшість іншомовних суфіксів наголошуються: ent, -ant, -ist, -log, -graph, -tion: Soldat, Student, Dekan, Ironie, Kultur, Plakat, Dokument, Abiturient, Aspirant, Station u.a.
  2. 3.                     Суфікс ie частіше за все стоїть під наголосом: Industrie, Geographie.

Однак він може бути також ненаголошеним, як у словах Linie, Familie, Materie.

  1. Чуфікс ik наголошується або не наголошується:

Mathema'tik – Pol'itik;

Phys'ik – Gra'mmatik;

Fabr'ik - Pho'netik.

  1. 5.                     Іншомовні суфікси -a, -um, -us, -os, -ismus, не наголошуються: Thema, Datum, Kosmos, Globus, Humanismus.
  2. Іншомовний суфікс -or у однині не наголошений, у множині наголошується:

Doktor – Doktoren;

Professor – Professoren.

 

1.4.                 Наголос складних слів

Wortbetonung bei Zusammensetzungen

У складних словах головний наголос падає, як правило, на кореневий склад першого визначного слова, а другорядний — на друге, визначальне слово.

'Lese'saal                    'Fahr'rad

читальний зал       велосипед

Винятки: Jahr'hundert, Jahr'tausend, Jahr'zehnt, will'komen.

 

1.5.                 Наголос скорочених слів

Wortbetonung bei Abkürzungen

  1. У словах із скороченим першим елементом наголошується перша літера: die 'U-Bahn, die 'S-Bahn.
  2. Якщо слово скорочується до двох складів, то наголос падає на перший склад: das 'Foto, die 'Uni, das 'Kilo.

Виняток: das La'bor

  1. Скорочення які складаються з ініціальних літер, мають наголос на останній літері: die US'A, die BR'D
  2. Деякi буквенні скорочення із голосними в центрі читаються, як одне слово, і мають наголос на першому складі: die 'NATO, die 'UNO.

BR'D

Bundesrepublik Deutschland

PD'S

die Partei des Demokratischen Sozialismus

CD'U

die Christlich-Demokratische Union

FD'P

die Freie Demokratische Partei

BB'C

British Broadcasting Corporation

AR'D

Arbeitsgemeinschaft der öffentlich-rechtlichen Rundfunkanstalten Deutschlands

'NATO

North Atlantic Treaty Organization

'UNO

United Nationes Organization

'NASA

National Aeronautics and Space Administration

'BAFÖG

Bundesausbildungsförderungsgesetz

'AHO

Außenhandelsorganisation

'UFO

unidentified flying object

 

1.6.                                  Наголос у реченні. Satzbetonung

У реченні наголосом виділяються слова, значення яких особливо хоче підкреслити той, хто говорить. Такий наголос називають логічним. За допомогою логічного наголосу можна виділити будь-яке слово.

Службові слова, тобто артиклі, прийменники, сполучники, а також допоміжні дієслова й особові, зворотні, присвійні та вказівні займенники, які стоять при іменнику в німецькій мові не несуть наголос. Вони можуть стояти тільки під логічним наголосом.

Das habe ich gemacht.

Це зробив я (а не хто-небудь інший).

1.7.             Паузи. Pausen

Паузи виникають як між окремими реченнями, так i між групами слів. Під час пауз людина переводить подих. У реченні паузами може виокремлюватися одна синтаксична група від іншої. При розміщенні пауз слід пам'ятати, шо не можна відокремлювати додаток від визначального слова. Hi в якому разі не можна відривати артикль i прийменник від іменника, до якого вони відносяться. Неприпустиме відділення паузою особового займенника від дієслова, з яким він пов'язаний.

1.8.                                  Інтонація. Intonation

Важливим компонентом інтонації (крім наголосів i пауз) є мелодика, тобто підвищення й пониження тону голосу. У розповідному реченні як в українській, так i в німецькій мовах тон понижується в кінці речення, наприклад:

Wir studieren an der Kiewer Polytechnischen Hochschule.

Ми навчаємось у Київському політехнічному iнcmumymi.

(Курсив означає понижения тону),

У питальному реченні без питального слова тон підвищується в кінці речення. Наприклад:

Wird hier ein Haus gebaut?

Чи будується тут будинок?

Найбільше підвищення тону приходиться на склад baut (напівжирний курсив означає підвищення тону). Упитальних реченнях iз питальним словом тон частіше понижується, проте може й підвищуватись в кінці речення. Наприклад, у реченні

Wann kommst du zurück?

Коли ти повернешся?

(голос підвищується чи понижується на слові zurück.)

В окличному реченні з найбільшим наголосом i підвищенням тону вимовляється присудок. У кінці речения тон понижується.

Lesen Sie diesen Satzl

Читайте це речення!

 

1.1.         Lesen Sie die Wörter mit der richtigen Betonung

bestehen — складатися

verarbeiten — перероблювати

aufmachen — відкривати

spekulieren — фантазувати

historisch — історичний

Resolution — резолюция

Quantität — кількість

Geologie — геологія

Dampferfahrt — поїздка пароплавом

Temperaturänderung — зміна температури

Kunststoff — штучний матеріал

Sonnenenergie — сонячна енергія

 

1.2.         Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Sie ging ins Kino. ↓          

Ging sie ins Kino? ↑        

Ja, ↓ sie ging ins Kino. ↓  

Wohin ging sie? ↓              

Ins Kino. ↓                  

Die Pilze sind giftig. ↓

 Sind die Pilze giftig? ↑

Ja, ↓die Pilze sind giftig. ↓

Wie sind die Pilze? ↓

Giftig. ↓

 

Die Kinder singen Lieder. ↓

Singen die Kinder Lieder? ↑

Ja, ↓die Kinder singen Lieder. ↓

Was singen die Kinder? ↓

Lieder. ↓

Wir mieten ein Zimmer. ↓

Mieten wir ein Zimmer? ↑

Ja, ↓wir mieten ein Zimmer. ↓

Was mieten wir? ↓

Ein Zimmer. ↓

 

1.3.         Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑).

Er geht in die Berge. ↓

Geht er in die Berge? ↑

Ja, ↓ er geht in die Berge. ↓

Wohin geht er? ↓

In die Berge. ↓

Eva kennt die Schwester. ↓

Kennt Eva die Schwester? ↑

Ja, ↓Eva kennt die Schwester. ↓

Wen kennt Eva? ↓

Die Schwester. ↓

 

Peter lernt Englisch. ↓

Lernt Peter Englisch? ↑

Ja, ↓ Peter lernt Englisch. ↓

Was lernt Peter? ↓

Englisch. ↓ 

Wir lesen einen Text. ↓

Lesen wir einen Text? ↑

Ja, ↓ wir lesen einen Text. ↓

Was lesen wir? ↓

Einen Text. ↓

 

1.4.                           Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☺ Wo ist der Brief?

☻ Liegt auf dem Tisch.

☺ Auf dem Tisch?

☻ Ja. Nimm den Brief und lies ihn.

 

1.4.1.                    Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

 

☺ Hallo Peter. Wie geht es dir?

☻ Danke, es geht. Nimm Platz, Petra. Einen Tee?

☺ Nein, danke. Kommst du jetzt mit ins Kino?

☻Nicht bei diesem Wetter. Ich sehe lieber fern.

☺ Und deine Schwester?

☻ Auch nicht. Sie lernt gerade Deutsch.

 

  1. 2.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

Hemden näht

Spätherbst

ihr Mädchen

länger schläft

tätig ist

welke Blätter

der Schwester ähnelt

Käse essen

wärmere Nächte

bis elf zählen

Wäscheschrank

ähnliche Sätze

Kartoffeln schälen

Englisch sprechen

gelbe Mäntel

 

2.1.                           Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Das Mädchen näht ein Hemd. ↓

Näht das Mädchen ein Hemd? ↑

Ja, ↓ das Mädchen näht ein Hemd. ↓

Wer näht das Hemd? ↓

Das Mädchen. ↓

Wir essen Käse gern. ↓

Essen Sie Käse gern? ↑

Ja, ↓ wir essen Käse gern. ↓

Was essen sie gern? ↓

Käse. ↓

 

Es ist schon spät. ↓

Ist es schon spät? ↑

Ja, ↓es ist schon spät.↓

Wie spät ist es? ↓

Es ist elf. ↓

Er fährt in die Berge. ↓

Fährt er in die Berge? ↑

Ja ↓ er fährt in die Berge? ↓

Wohin fährt er? ↓

In die Berge. ↓

 

2.2.                           Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☺ Elke, wie spät ist es?

☻ Elf.

☺ Oh, schon so spät. Bist du fertig? Fährst du mit?

☻ Nein.

☺ Und deine Schwester?

☻ Sie liest zwar ein Märchen, aber vielleicht geht sie mit.

 

  1. 3.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

alte Tante

in der Hand halten

Waschlappen

harte Arbeit

an der Kasse zahlen

Krankenschwester

lange warten

im Garten arbeiten

Lastwagen

warme Tage

am Abend baden

Straßenbahn

ein paar Lappen

mittags schlafen

die Wahrheit sagen

schwarzer Kaffee

den Vater fragen

Fahrrad fahren

 

3.1.                           Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Tante ist alt. ↓

Ist die Tante alt? ↑

Ja, ↓die Tante ist alt. ↓

Wie alt ist die Tante? ↓

Achtzig. ↓

Wir fahren mit der Straßenbahn. ↓

Fahren wir mit der Straßenbahn? ↑

Ja,↓ wir fahren mit der Straßenbahn. ↓

Womit fahren wir? ↓

Mit der Straßenbahn. ↓

 

Anna hat eine Katze. ↓

Hat Anna eine Katze? ↑

Ja, ↓ Anna hat eine Katze. ↓

Wen hat Anna? ↓

Eine Katze. ↓

Uta hat die Nadeln. ↓

Hat Uta die Nadeln? ↑

Ja, ↓ Uta hat die Nadeln. ↓

Was hat Uta? ↓

Die Nadeln. ↓

 

3.2.                           Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☺ Wer sitzt da?

☻ Rate mal.

☺ Ist das Annas Katze?

☻ Nein, das ist dein Kater.

☺ Was macht er da?

☻ Er sitzt im Gras und wartet auf dich.

 

  1. 4.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

im Schulbuch

habe Hunger

Entschuldigung

im Unterricht

hat Besuch

Ankunft des Zuges

zu Fuß gehen

kaputte Schuhe

vor zehn Minuten

in Ruhe sprechen

alte Schule

um vier Uhr

mit dem Bus fahren

Bellen von Hunden

schmeckt gut

Kugelschreiber

das Ticken von Uhren

gerieten in einen Sturm

 

4.1.                           Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Suppe schmeckt gut. ↓

Schmeckt die Suppe gut? ↑

Ja, ↓die Suppe schmeckt gut. ↓

Wie schmeckt die Suppe? ↓

Gut. ↓

Das Buch liegt in der Schublade. ↓

Liegt das Buch in der Schublade? ↑

Ja,↓ das Buch liegt in der Schublade.↓

Wo liegt das Buch? ↓

In der Schublade. ↓

 

Der Bruder geht in die Schule. ↓

Geht der Bruder in ?↑

Ja,↓ der Bruder geht in die die Schule Schule. ↓

Wohin geht der Bruder? ↓

In die Schule. ↓

Ich fuhr mit dem Bus. ↓

Fuhren Sie mit dem Bus? ↑

Ja, ↓ich fuhr mit dem Bus. ↓

Womit fuhren Sie? ↓

Mit dem Bus. ↓

 

4.2.                           Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☻ Was suchst du da?

☺ Du, ich habe Hunger.

☻ Dann iss die Suppe. Sie schmeckt gut.

☺ Ich mag keine Suppe.

☻ Es gibt noch Nudeln und Wurst.

☺ Nudeln? Auf Nudeln habe ich keine Lust. Ich esse lieber Kuchen und trinke einen Tee.

 

  1. 5.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

gehe zur Post

dicke Sohlen

Sport machen

besucht uns Ostern

ein großer Korb

Großeltern

Mut und Hoffnung

das falsche Wort

im Dorf leben

so oder so

jeden Morgen

Boot fahren

fliegt nach London

kurze Hose

Komm schon!

fehlt zu oft

vorige Woche

in Ordnung bringen

 

5.1.                           Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Sie kommt morgen. ↓

Kommt sie morgen? ↑

Ja, ↓ sie kommt morgen. ↓

Wann kommt sie? ↓

Morgen. ↓

Der Vogel ist groß. ↓

Ist der Vogel groß? ↑

Ja, ↓ der Vogel ist groß. ↓

Wie ist der Vogel? ↓

Groß. ↓

 

Wir wohnen dort. ↓

Wohnen wir dort? ↑

Ja, ↓ wir wohnen dort. ↓

Wo wohnen wir? ↓

Dort. ↓

Das Zimmer ist oben. ↓

Ist das Zimmer oben? ↑

Ja, ↑ das Zimmer ist oben. ↑

Wo ist das Zimmer? ↓

Oben. ↓

 

5.2.                           Markieren Sie im Dialog und im Text die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog und den Text vor.

☺ Morgen ist Sonntag. Wir haben keine Schule. Opa, was machen wir morgen?

☻ Morgen wollen wir ein Boot nehmen und angeln.

☺ Toll.

☻ Und jetzt musst du in die Schule.

☺ Ja, stimmt. Schade.

 

Otto wohnt im Vorort. Der Vorort hat 3000 Einwohner. Er ist nur 5 Kilometer von der Großstadt entfernt. Otto wohnt in einem Hochhaus im 5. (fünften) Stockwerk. Er hat eine kleine Wohnung mit Balkon. Sie kostet 260 Euro pro Monat.

 

  1. 6.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

bin müde

dicke Tür

Bücher lesen

fliege in den Süden

viele Schüler

Gemüse essen

komme früh

schwere Übung

Betrüger anklagen

ins Haus führen

herzliche Grüße

Brüder besuchen

die Schuhe schnüren

neue Züge

Prüfung machen

auf die Bühne treten

große Spüle

Übung prüfen

 

6.1 Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Schüler machen die Übung. ↓

Machen die Schüler die Übung? ↑

Ja, ↓die Schüler machen die Übung. ↓

Was machen die Schüler? ↓

Die Übung. ↓

Ich komme morgen früh. ↓

Kommst du morgen früh? ↑

Ja,↓ich komme morgen früh.↓

Wann kommst du? ↓

Morgen früh. ↓

 

 

6.2. Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☺ Uwe, wir gehen spazieren. Kommst du mit?

☻ Ach nein, es ist zu kühl. Und ich fühle mich nicht wohl. Ich gehe lieber ins Bett.

☺ Willst du schon schlafen?

☻ Nein, ich lese.

☺ Schade. Dann gute Besserung!

 

  1. 7.    Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

Blumen pflücken

kleine Hütte

Brücken bauen

einen Verein gründen

tapfere Türken

günstig kaufen

hat seine Tücken

deine Wünsche

Münzen sammeln

kocht in der Küche

bekannte Künstlerin

Schlüssel nehmen

das sagen müssen

alte Mütze

eine Lücke schließen

 

7.1 Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Das ist eine Mütze. ↓

Ist das eine Mütze? ↑

Ja, ↓das ist eine Mütze. ↓

Was ist denn das? ↓

Eine Mütze. ↓

Die Küche ist groß. ↓

Ist die Küche groß? ↑

Ja, ↓die Küche ist groß. ↓

Was ist groß? ↓

Die Küche. ↓

 

Er wünscht sich ein Stück Torte. ↓

Wünscht er sich ein Stück Torte? ↑

Ja,↓ er wünscht sich ein Stück Torte. ↓

Was wünscht er sich? ↓

Ein Stück Torte. ↓

Das Kind zieht Strümpfe an. ↓

Zieht das Kind Strümpfe an? ↑

Ja, ↓ das Kind zieht Strümpfe an. ↓

 Was zieht das Kind an? ↓

Strümpfe. ↓

 

7.2.         Markieren Sie im Text die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Text vor.

Das sind Schüler. Sie gehen in die Schule. Die Schüler müssen viel wissen. Sie lernen lesen, schreiben, rechnen und zählen. Sie üben auch Gedichte. Sie arbeiten viel und tüchtig. Sie bekommen nur gute Noten – immer Fünfen.

 

  1. 8.        Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

 

ist öde

schöne Vögel

Söhne besuchen

gewöhnlich

kleine Möwe

Französisch sprechen

nicht nötig

große Löwen

Flöhe fangen

persönlich

neue Möbel

höflich sein

ein Problem lösen

richtige Lösung

Größenwahn

 

8.1. Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Möwe ist schön. ↓

Ist die Möwe schön? ↑

Ja, ↓ die Möwe ist schön. ↓

Wer ist schön? ↓

Die Möwe. ↓

Ich kaufe mir neue Möbel.↓

Kaufst du dir neue Möbel? ↑

Ja, ↓ ich kaufe mir neue Möbel. ↓

Was kaufst du dir? ↓

Neue Möbel. ↓

 

Die Schüler hören einen Text. ↓

Hören die Schüler einen Text ?↑

Ja,↓ die Schüler hören einen Text.↓

Wer hört einen Text? ↓

Die Schüler. ↓

Sie spricht französisch. ↓

Spricht sie französisch? ↑

Ja, ↓sie spricht französisch. ↓

Welche Fremdsprache sprichtsie? ↓

Französisch. ↓

 

8.2.                           Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe.

☺ Hör mal. Was ist denn das?

☻ Blumen.

☺ Die Blumen sind schön.

☻ Und dort?

☺ Eine Möwe.

☻ Die Möwe ist auch schön.

☺ Störe mich nicht.

☻Sei doch nicht böse!

 

  1. 9.        Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

Löffel holen

deutsche Wörter

schmeckt köstlich

Wörterbuch

alte Schlösser

lebt in Göttingen

Röntgen machen

kleine Dörfer

Schreibe öfters!

Knöpfe annähen

viele Körbe

kauft Röcke

Töpfe putzen

vier Tüchter

Nimm Knöpfe!

 

9.1.         Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Studenten schreiben die Wörter. ↓

Schreiben die Studenten die Wörter? ↑

Ja,↓die Studenten schreiben die Wörter. ↓

Was schreiben die Studenten? ↓

Die Wörter. ↓

 

Die Mutter holt die Löffel.↓

Holt die Mutter die Löffel? ↑

Ja, ↓die Mutter holt die Löffel. ↓

Was holt die Mutter?↓

Die Löffel.↓

 

Otto lebt in Göttingen. ↓

Lebt Otto in Göttingen? ↑

Ja, ↓Otto lebt in Göttingen. ↓

Wo lebt Otto? ↓

In Göttingen. ↓

 

Das Essen schmeckt köstlich. ↓

Schmeckt das Essen köstlich? ↑

Ja,↓ das Essen schmeckt köstlich. ↓

Wie schmeckt es? ↓

Köstlich. ↓

 

9.2 Markieren Sie im Dialog die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Dialog vor.

☺ Monika, öffne das Heft und schreibe die Wörter auf: Mönche,

Götter, Körbe, Knöpfe, können, Löffel, Löcher, Röcke, Stöcke, Töpfe.

☻ Wie viele Wörter sind das?

☺ Das sind zwölf Wörter.

 

  1. 10.   Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

zu Weihnachten

keine Zeit

ist fleißig

auf der Speisekarte

meine Einladung

den Brief schreiben

weiter gehen

krumme Beine

den Bleistift nehmen

leiser sprechen

zweite Seite

die Katze streicheln

eine Entscheidung treffen

seine Zeitung

Geld leihen

 

10.1.    Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Sie leben in der Schweiz. ↓

Leben sie in der Schweiz? ↑

Ja, ↓ sie leben in der Schweiz. ↓

Wo leben sie? ↓

In der Schweiz. ↓

Ich koche Reis. ↓

Kochst du Reis? ↑

Ja, ↓ich koche Reis. ↓

Was kochst du? ↓

Reis. ↓

 

Der Mann zeigt dem Meister den Plan. ↓

Zeigt der Mann dem Meister den Plan? ↑

Ja,↓ der Mann zeigt dem Meister den Plan.

Wem zeigt der Mann den Plan? ↓

Dem Meister. ↓

Er schreibt eine Einladung.↓

Schreibt er eine Einladung?↑

Ja,↓er schreibt eine Einladung.↓

Was schreibt er? ↓

Einladung. ↓

 

  1. 11.   Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

im Kaufhaus

in meinem Haus

ein Haus kaufen

in der Hauptstadt

schnelles Laufen

laut sprechen

auf dem Bauernhof

ist nicht erlaubt

an Gott glauben

im Schaufenster

nicht brauchbar

um die Wette laufen

in der Pause spielen

bekannter Schauspieler

eine Zigarre rauchen

 

11.1.    Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Ich brauche heute das Auto. ↓

Brauchst du heute das Auto? ↑

Ja, ↓ich brauche heute das Auto. ↓

Was brauchst du heute? ↓

Das Auto. ↓

Die Arbeiter bauen ein Haus. ↓

Bauen die Arbeiter ein Haus? ↑

Ja, ↓die Arbeiter bauen ein Haus. ↓

Was bauen die Arbeiter? ↓

Ein Haus. ↓

 

Claudia pflanzt einen Baum. ↓

Pflanzt Claudia einen Baum? ↑

Ja,↓ Claudia pflanzt einen Baum. ↓

Was pflanzt Claudia? ↓

Einen Baum. ↓

Wir erlauben das Rauchen nur in den Pausen. ↓

Erlauben sie das Rauchen nur in den Pausen? ↑

Ja, wir erlauben das Rauchen nur in den Pausen. ↓

Wann erlauben sie das Rauchen? ↓

Nur in den Pausen. ↓

 

11.2.     Markieren Sie die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Kinderreim vor.

In einem Gummi – Gummi – Haus

wohnt eine Gummi – Gummi – Maus.

Trinkt Saft im Gummi – Gummi – Glas

und mag gern Gummi – Gummi – Gras.

Die Maus ist gummi – gummi – schlau,

ihr Fell ist gummi – gummi – grau,

hat einen Gummi – Gummi – Hut

und findet lila Schuhe gut.

 

11.3.    Realisieren Sie die Wörter mit richtigem Wortrhythmus.

 

Scheu Freund läuft deutsch feucht

Leute Freude Räuber heulen.

 

  1. 12.   Wir üben Akzentgruppen. Realisieren Sie die Akzentgruppen a) terminal (↓) b) interrogativ (↑).

 

eure Freunde

die Räume putzen

alte Bäume

das Feuer löschen

neue Häuser

den Verkäufer fragen

kleine Räume

den Leuten erzählen

viele Leute

Deutsch sprechen

mit Freude

heute kommen

 

12.1.                      Realisieren Sie folgende Sätze je nach Satztyp terminal (↓) oder interrogativ (↑);

Die Eule sitzt im Baum. ↓

Sitzt die Eule im Baum? ↑

Ja, ↓ die Eule sitzt im Baum. ↓

Wer sitzt im Baum? ↓

Die Eule. ↓

Der Richter befragt den Zeugen. ↓

Befragt der Richter den Zeugen? ↑

Ja,↓ der Richter befragt den Zeugen. ↓

Wen befragt der Richter? ↓

Den Zeugen. ↓

 

Er lebt heute in Deutschland. ↓

Lebt er heute in Deutschland?↑

Ja, ↓ er lebt heute in Deutschland. ↓

Wo lebt er heute? ↓

In Deutschland. ↓

Um den Turm wachsen alte Bäume. ↓

Wachsen um den Turm alte Bäume? ↑

Ja, ↓ um den Turm wachsen alte Bäume. ↓

Was wächst um den Turm? ↓

Alte Bäume. ↓

 

12.2.                      Markieren Sie die Akzentstellen und Melodieverläufe. Lesen Sie den Text vor.

Der Feuerwehrmann ist stark.

Er hat eine Feuerwehruniform.

Er hat einen Feuerwehrhelm.

Das Feuerwehrauto ist rot.

Es hat einen Feuerwehrschlauch.

Es hat eine Feuerwehrsirene.

Die Feuerwehrsirene heult:

Ta tü, ta ta tü, ta, ta.


 

Lesen Sie die Texte vor. Realisieren Sie die rhythmischen Parameter (Akzente, Pausen und Melodieverläufe) entsprechend der Markierung.

 

→                                   →

Heute arbeiten wir im Garten.↓ Vater nimmt die letzten Äpfel ab.↓

    →                   →                             → (⇓)

Ich helfe ihm dabei.↓ Dann gräbt er die Beete um. ↓ Die Mutter

                                             → (⇓)

pflückt einen Strauß bunter Astern. ↓ Mein Bruder harkt das Laub zusammen. ↓

 

Radfahren

   →                                                           →

Stefan hat ein Fahrrad bekommen.↓ Er fährt schon ganz allein auf der

                      →                            → (⇓)

Straße.↓ Er hält sich immer rechts.↓ Wenn er überholen will, / schaut

          →

er sich um, / ob hinter ihm ein Fahrzeug kommt.↓ Wenn Stefan um

       →

die Ecke fährt, / zeigt er vorher mit dem Arm die Richtung an. ↓ Peter

       →

hat auch ein Fahrrad.↓ Aber er will immer schneller als Stefan fahren.↓

→ (⇓)                               →

Einmal stellte er sogar die Beine hoch / und fiel mitten auf der Straße

                                           → (↓)

um.↓/ Peter! ↓/ Peter! ↓ / Wenn da ein Auto gekommen wäre! ↓

 

 

 

Die Geburtstagsparty

           → (⇓)                                           →

Peter und Petra haben Geburtstag.↓ / Es ist schon 14 (vierzehn)

          →                                 →

Uhr.↓ / Bald kommen die Gäste.↓ / Die Mutter deckt den Tisch.↓ /

               →            →     →                →            →

Es gibt Coca Cola, / Limonade, /Saft, / Mineralwasser, / Bonbons, /

        →       →

Schokolade, /Kekse/ und eine große Torte mit achtzehn Kerzen.↓ /

                                  → (⇓)

Warum achtzehn?↓ / Peter und Petra sind Zwillinge.↓/ Sie sind

             →

 zusammen achtzehn Jahre alt.↓ / Da klingelt es.↓/Das sind ihre

                       →                                → (⇓)

Freunde.↓ / Es gibt viele Freunde da.↓ / Klaus und Karin kommen

                                                       → (⇓)

 mit Blumen.↓ / Jeder hat ein Geschenk für sie.↓ / Anja schenkt

                → (⇓)                →            →

ein Buch. ↓ / Frank schenkt einen Ball, / und Monika schenkt eine

                                             →

kleine Puppe.↓ / Alle wünschen Peter und Petra alles Gute.↓ / Peter

                                      →               →(↓)

und Petra freuen sich. ↓ / Sie haben viele schöne Geschenke: /einen

   →         →                →             →             →

Ball, / ein Auto, / einen Pullover, / ein Kleid, / eine Bluse,/ ein

→                  →                                     →

Legospiel,/ eine Puppe / und eine Uhr. ↓ / Peter und Petra wissen

                     →                                     →

vor Freude zuerst nicht, / was sie sagen sollen.↓ / Dann sagen sie:/

                        →

"Vielen Dank."↓ Die Kinder laufen schnell zum Tisch. ↓ / Alle

            →

möchten sofort etwas haben. ↓/

     →          →

 - Langsam, / langsam, ↓ / Kinder! ↓ - ruft Frau Berg. -↓ / Ich helfe

 

euch. ↓/

                →

 - Was möchtest du, Monika? ↓ /

                    →

- Ich möchte bitte Kekse und Apfelsaft. ↓ /

       →

- Und du, Frank? ⇓ /

 

- Ich möchte Limonade. ↓/

       →

- Und du, Klaus? ⇓ / Was möchtest du? ↓( ⇓)/

                  →       →                  →        →

-Ich möchte Coca Cola und Apfelsaft, / Schokolade, / Kekse .../

 

  Ach, / ich möchte alles! ↓/

      →

- Ja sicher, / Klaus. ↓ / Und wer möchte Torte? ↓ ( ⇓) /

    →            →

- Ich, / ich, / ich! - / rufen die Kinder. ↓/

 

- Wir auch! - ↓/ rufen Oma und Opa. ↓ /

                 →              →                        →

Und der Vater sagt: -/Ich esse keine Torte.↓/Ich trinke lieber Bier. ↓ /

 

Märchen

Bestimmen Sie den Unterschied in rhythmischen Parametern und lesen Sie die 3 Varianten des Märchens vor.

 

Ein armer Schneider / hatte drei Söhne / und eine Ziege. // Jeden Tag / mussten die Söhne / die Ziege füttern. // Die Ziege / fraß sich satt.//Am Abend aber / schrie sie, / dass sie noch hungrig sei. // Lange Zeit / achtete der Schneider nicht darauf; / er glaubte ihr nicht. // Endlich aber / wurde er böse / und jagte die Ziege fort. // Danach / lebte er mit seinen Söhnen zufrieden / bis an das Ende.

 

Ein armer Schneider / hatte drei Söhne und eine Ziege. // Jeden Tag / mussten die Söhne die Ziege füttern. // Die Ziege fraß sich satt. //Am Abend aber schrie sie, / dass sie noch hungrig sei. // Lange Zeit achtete der Schneider nicht darauf; / er glaubte ihr nicht. // Endlich aber / wurde er böse / und jagte die Ziege fort. // Danach / lebte er mit seinen Söhnen zufrieden bis an das Ende.

 

Ein armer Schneider hatte drei Söhne / und eine Ziege. // Jeden Tag mussten die Söhne /die Ziege füttern. // Die Ziege fraß sich satt.//Am Abend aber / schrie sie, dass sie noch hungrig sei. // Lange Zeit achtete der Schneider nicht darauf; / er glaubte ihr nicht. // Endlich aber wurde er böse / und jagte die Ziege fort. // Danach lebte er mit seinen Söhnen zufrieden / bis an das Ende.

 

Lesen Sie das Märchen vor.

 

Es war einmal eine Katze, / die hatte drei Kinder. // Und ihre Nachbarin, / die Leopardenmutter, / hatte bloß ein Kind. // Eines Tages / kam die Leopardin die Katze besuchen. // „Ich bin mit meinem Kind allein“, / klagte sie der Nachbarin. //

„Wenn ich ausgehen muss, / wacht niemand über meinen Kleinen. // Liebe Freundin, / könnte ich mir nicht eine deiner Töchter als Kindermädchen ausborgen?“ // Hm, / ist gut,“ / erklärte sich die Katzenfrau einverstanden. /

„Ich werde dir eine von ihnen ins Haus schicken.“ //

Als die Leopardin fort war, / rief die Katze ihre Kleinen herbei. //

„Wie oft muss dir einer nach dem Leben trachten, / bis du auf der Hut bist?“ / fragte sie das älteste Kind. //

„Viermal, Mutter. // Dann bin ich auf dem Sprung!“ / gab das Kind nach längerem Nachdenken zur Antwort. //

„Und du?“ / wandte sich die Katze an ihr zweites Kind. //

„Dreimal, Mutter. // Und das reicht mir dann!“ / miaute das mittlere Kind. //

„Ich passe gleich beim ersten Mal auf, Mutter“, / platzte das Jüngste heraus. // „Nur das dumme Huhn verheiratet sich mit dem Kater. // Hahahaha!“ // So ist es recht!“, / lobte die Katzenmutter ihr Töchterlein. // Am besten schicke ich dich zu den Leoparden. // Gesagt, getan. // Morgens, / ganz früh schon, / erschien das Kätzchen im Leopardenhaus. // Den ganzen Tag sorgte es für das Leopardenkind. // Dann kam die Dämmerung, / die Zeit zum Schlafengehen. // Die Leopardin legte sich nieder, / nahm ihr Kleines in die Arme / und riet der Katze, / es sich hinter ihrem Rücken bequem zu machen. // Kurz darauf schliefen die drei ein. //

Aber mitten in der Nacht / stand das Kätzchen ganz leise auf / und lief zum Schleifstein, / an dem sich die Leoparden die Krallen schärfen. // Es kroch auf ihn hinauf / und schlief dort wieder ein. //

Ein wenig später / erwachte die Leopardin, / drehte sich ruckartig um / und griff mit ihren Pfoten nach der Katze. // Doch ihre scharfen Krallen / fanden nichts als das Fell, / das zum Zudecken diente. // Am nächsten Morgen, / als das Kätzchen mit einer rechten Unschuldsmiene im Haus hin und her lief, / fragte die Leopardin: //

„Wo hast du denn heute Nacht geschlafen?“ //

„Ich schlief auf dem Schleifstein.“ //

„Ist recht“, / brummte die Leopardin. // „Heute Nacht magst du wieder auf dem Schleifstein schlafen, / wenn es dir dort lieber ist.“ // Aber diesmal übernachtete das Katzenkind in der Küche unter dem Herd. // Im Hause war es stockdunkel / da störzte sich die Leopardin über den Schleifstein her / und brach sich dabei ein paar ihrer Krallen ab. // Am nächsten Morgen / fragte sie das Kätzchen in übler Laune: //

„Wo warst du heute Nacht? // Ich fand den Schleifstein leer.“ // In der Küche habe ich übernachtet,“ / miaute das Kätzchen und gähnte. //

„Unter dem Herd.“ //

 „Na, schön,“ / brummte die Leopardin. // „Aber heute Nacht / musst du wieder unter dem Küchenherd schlafen, / verstanden?!“ //

In dieser Nacht / fand das Kätzchen ein gutes Versteck in der Wohnstube. // Die Leopardin / schlich in die Küche / und schnupperte überall herum; // wild funkelten im Dunklen ihre Augen, / aber sie konnte und konnte das Kätzchen nicht entdecken. // Am nächsten Morgen / sagte sie recht ungehalten zu ihrer schlauen Gehilfin: /

„Von heute an musst du bei mir schlafen / und nirgendwo anders. // Du bist noch ein Kind, / und ein Kind / gehört nachts ins Bett. // Und sie band dem Kätzchen eine kleine Glocke um den Hals, / um immer mit Sicherheit zu wissen, /

wo das unfolgsame Ding sich herumtrieb. // Nachts hieß sie die Katze, / sich neben ihren Bauch zu legen. // Ihr eigenes Kind aber / schlief hinter ihrem Rücken. // Als die Nacht ganz schwarz war, / stand das Kätzchen auf / und legte sich neben den kleinen Leoparden hinter dem Rücken der Alten. // Bald darauf erwachte die Leopardin, / gähnte / und leckte sich die Lippen. // In ihrer Gier und Verschlafenheit / schlug sie die Zähne in die eigene Pfote / und heulte auf vor Schmerz. // Sie machte einen großen Sprung, / um die Katze zu fangen. // Die aber war noch flinker als das mächtige Raubtier. // Schon kletterte sie leichtfüßig über die Mauer / und entkam. // Sie lief nach Hause / und erzählte der Mutter, / was sie alles erlebt hatte. //

„So ist es richtig,“ / lobte die Katzenmutter laut ihr Kleinstes / und leckte ihm das Fell. // „Der Schwache muss immer auf der Hut sein!“ / sagte sie. //

 

A.Wedding: Falsche Freundschaft

 

Gedichte

 

Der Schneemann auf der Straße

                           →

Der Schneemann auf der Straße

                     →(↓)

trägt einen weißen Rock,

               →

hat eine rote Nase

                     ↓

und einen dicken Stock.

                          →

Er rührt sich nicht vom Flecke,

                         →(↓)

auch wenn es stürmt und schneit.

                      →

Stumm steht er an der Ecke

 

zur kalten Winterszeit. ↓

                          →

Doch tropft es von den Dächern

           →(↓)

im ersten Sonnenschein,

                   →

da fängt er an zu laufen,

       →

und niemand holt ihn ein. ↓

                                             Franz Reinick

 

Herbstlied

                    →

Bunt sind schon die Wälder,

          →

gelb die Stoppelfelder,

 

und der Herbst beginnt. ↓

             →

Rote Blätter fallen,

              →

graue Nebel wallen,

 

kühler weht der Wind. ↓

Friedrich Hebel

 

 

Fünf Andere

 

Was verkürzt mir die Zeit? →(↓)

Tätigkeit! ↓

Was macht sie unerträglich lang? →(↓)

Müßiggang! ↓

Was bringt in Schulden? →(↓)

Harren und Dulden! ↓

Was macht Gewinnen? →(↓)

Nicht lange besinnen! ↓

Was bringt zu Ehren? →(↓)

Sich wehren! ↓

Johann Wolfgang von Goethe

 

Gefunden

Ich ging im Walde →

so für mich hin, →(↓)

und nichts zu suchen →

das war mein Sinn. ↓

 

Im Schatten sah ich →

ein Blümchen stehn, →(↓)

wie Sterne leuchtend, →

wie Äuglein schön. ↓

Ich wollte es brechen, →

da sagt es fein: →(↓)

Soll ich zum Welken

gebrochen sein? ⇓

 

Ich grub es mit allen →

den Würzlein aus, →(↓)

zum Garten trug ich es →

am hübschen Haus. ↓

 

Und pflanzte es wieder →

am stillen Ort; →(↓)

nun zweigt es immer →

und blüht so fort. ↓

                                       Johann Wolfgang von Goethe