Друга іноземна мова

До другорядних членів речення належать додаток (прямий/безприйменниковий, прийменниковий), обставини (місця; часу; причини, мети, умови й поступки; обставина способу дії); означення (препозитивні, поспозитивні, поширені, предикативні). Між головними та другорядними членами речення існують різні типи звязку:

 Узгодженя (Kongruenz) – тип зв’язку слів у реченні, при якому залежне слово ставиться в такому ж роді, числі та відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковуюче слово. Так, прикметник-означення узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку; дієслово-присудок узгоджується з підметом в особі та числі.

 Керування (Rektion) – тип зв’язку між словами в реченні, при якому залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керуюче слово. Так, присудок керує відмінком додатка. Керування відбувається або безпосередньо або через прийменник. Прийменники також керують певними відмінками.

 Прилягання (Anschließung) – тип синтаксичного зв’язку слів у реченні, який полягає в граматичній залежності незмінних слів від яких-небудь слів речення. Так, прислівник прилягає до дієслова або до іменника.   Розглянемо більш докладно

Додаток з прийменниками і без них можуть мати не тільки дієслова, але й прикметники, прислівники та іменники, наприклад:

arm an (Dat.) – бідний на щось; bekannt (Dat.) – знайомий/відомий комусь/mit (Dat.) – знайомий з кимсь/unter (Dat.) – відомий серед сокось; bereit zu (Dat.) – готовий на щось, dankbar (Dat.) für Akk. – вдячний кому-небудь за щось, zufrieden mit (Dat.) – задоволений чимось, einverstanden mit (Dat.) – згодний з ким-небудь; ferig mit (Dat.) – такий, що впорався з чимось; das Interesse für (Akk.) /an (Dat.) – інтерес до когось, чогось; müde von (Dat.) -втомлений від чогось, когось; reich an (Dat.) – багатий на щось, der Stolz auf (Akk.) – гордість за когось, щось тощо.

 Модальні прислівники vielleicht (може бути, можливо, мабуть), wahrscheinlich (імовірно), glücklicherweise (на щастя), bestimmt (напевно), erstaunlicherweise (дивно, на моє здивування), hoffentlich (треба сподіватись), gewiss (звичайно, мабуть, безсумнівно), wirklich (дійсно), meiner Meinung nach (на мою думку) тощо виражають обставину, яка дає оцінку висловлюванню: Meiner Meinung nach kommt er nicht. – Вважаю, що він не приде.

 Про особливий випадок препозитивного означення можна вести мову, якщо означення виражається власним іменем в родовому відмінку та іменником без артикля, наприклад: Wer liest heute Goethes Werke? - Хто читає сьогодні твори Гете?

 Особливість предикативного означення в тому, що цей член речення входить до групи присудка і одночасно є ознакою підмета, наприклад: Sie ist in diesem Lyzeum als Deutschlehrerin tätig. – Вона працює в цьому ліцей вчителькою німецької. Als Deutschlehrerin в цьому реченні є предикативним означенням. Воно стоїть в тому ж відмінку, що й підмет (виражений займенником), до якого воно й належить.

 Другорядні члени речення мають деякі особливості їх розташування.

В німецькій граматиці користуються принципом TEKAMOLO, який допомагає запам’ятати розташування обставин у реченні – temporal (обставина часу), kausal (обставина причини), modal (обставина способу та образу дії), lokal   (обставина місця), наприклад: Sie gratulierte gestern ihrer Oma herzlich zu ihrem Geburtstag in diesem Cafe. – Вона щиро привітала вчора свою бабусю з днем народження в цьому кафе.

 Якщо у реченні є два додатки – в Dativ та в Akkusativ, то частіше додаток в Dativ вживається перед додатком в Akkusativ, наприклад: Anna schreibt ihrer Mutter eine E-Mail. – Додаток в Dativ ihrer Mutter (Wem?) стоїть перед додатком в Akkusativ eine E-Mail (Was?). – Анна пише своїм мамі електронного листа.