Theorie
3. Lange und kurze Vokale
Lektion 2
1. Поняття «фонетика» і «фонема»
Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови. Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ. Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють
16 голосних,
3 дифтонги,
У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних).
Ознаки голосних. Merkmale der Vokale
- Кількісна характеристика голосного ( тривалість звучання, або довгота і короткість голосного).
Quantität der Vokale (Vokaldauer / Dauermerkmal, oder die Länge und Kürze der Vokale).
За цією ознакою розрізняють:
а) довгі голосні (lange Vokale) [i:], [y:], [u:], [e:], [ε:], [o:], [ø:], [a:];
б) короткі голосні (kurze Vokale) [I], [y], [v], [ε], [o], [œ], [a].
- Якісна характеристика голосного.
Qualität der Vokale.
За цією ознакою розрізняють:
а) закриті голосні (geschlossene Vokale);
б) відкриті голосні (offene Vokale);
г) відносно - закриті голосні (relativ geschlossene Vokale).
Довгі голосні – закриті, короткі голосні – відкриті. Винятки – довгі відкриті голосні [а:], [ε:].
(Відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних)).
- Твердий приступ (уривчастість).
Knacklaut.
- Лабіалізація, або участь губ.
Labialisierung, oder Teilnahme der Lippen.
Розрізняють:
а) лабіалізовані, або губні голосні (labialisierte Vokale) [u:], [v], [y:], [y], [o:], [o], [ø:], [œ];
б) нелабілізовані, або негубні голосні (nicht labialisierte Vokale) [i:], [I], [a:], [a], [e:], [ε:], [ε].
- 5. Наявність дифтонгів. (Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних.)
Diphthonge – ei, eu, au.
- 6. Відсутність призвуків інших голосних.
Artikulationsstabilität (unbetonte Vokale werden nicht diphtongisiert ausgesprochen).
- Збереження якості звучання в ненаголошених позиціях.
Die Vokalqualität bleibt in unbetonten Silben erhalten.
- 8. Редукція голосних.
Reduktion der Vokale.
- Посилене напруження мовленнєвого апарату.
Verstärkete Muskelspannung der Sprechorgane.
- 10. Часткова назалізація.
Teilweise Nasalisierung.
- 11. Особливості позиції язика.
Zungenspitzenkontaktstellung
- Ряд язика, або рух язика по горизонталі (Zungenreihe). За цією ознакою розрізняють:
а) голосні переднього ряду (Vokale der vorderen Zungenreihe);
б) голосні середнього ряду (Vokale der mittleren Zungenreihe);
в) голосні заднього ряду (Vokale der hinteren Zungenreihe);
- Піднесення язика, або рух язика по вертикалі (Zungenhebung). За цією ознакою розрізняють:
а) голосні верхнього піднесення (Vokale der hohen Zungenhebung);
б) голосні середнього піднесення (Vokale der mittleren Zungenhebung);
в)голосні низького піднесення(Vokale der tiefen Zungenhebung).
2.1. Довгота й короткість голосних звуків
Lange und kurze Vokale
У німецькій мові є короткі та довгі голосні. Довжина голосних у німецькій мові є розрізнювальною ознакою, на відміну від української. Пор.: в українській мові «так» і «та-ак» може бути вираження здивування або невдоволення, а у німецькій Staat — держава, а Stadt — місто.
Тип звука |
Довгі голосні |
Короткі голосні |
Правило вживання |
|
У закритому складі, який не можна відкрити при зміні слова:
|
Графічне позначення |
|
Правила вимови німецьких фонем Голосні фонеми [α:] та [a] Під час вимови німецького довгого заднього [α:] нижня щелепа опущена більше, рот відкритий трохи ширше, ніж при українському [a] (на ширину першого пальця, який поставили ребром), губи ненапружені, мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів, язик ненапружений, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, передня спинка язика дещо увігнута, середньо-задня частина спинки трохи посунута назад та піднята, через що німецьке [α:] дещо посунуте назад та має нижчий тембр, аніж українське [a], м’яке піднебіння підняте, але не закриває вхід до носової порожнини повністю. Під час вимови німецького короткого [a] нижня щелепа менш опущена, рот відкритий менш широко, ніж при вимові [ α:] (на ширину першого пальця), губи ненапружені, мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів; язик дещо просунутий вперед, лежить низько і пласко; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, середня спинка язика дещо піднята; німецьке [a] дещо посунуте вперед і має світліший тембр, ніж заднє [α:], м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини.
Голосні фонеми [о:] і [ɔ] Під час вимови німецького довгого закритого [о:] губи не напружені, сильніше висунуті вперед та закруглені, ніж при українському [о]; верхня губа трохи піднята (на ширину другого пальця) та відстає від верхніх передніх зубів, все тіло язика трохи просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, передня та середня спинки язика опущені, задня піднята, краї язика торкаються верхніх бокових зубів; м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини. Німецьке [о:] більш напружене, ніж українське [о], язик та губи зберігають стабільний уклад від початку до кінця вимови голосного. Під час вимови німецького короткого відкритого [ɔ] губи не напружені, вони не висунуті вперед та закруглені менше, ніж при [ о:] (на ширину третього пальця), все тіло язика дещо просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, задня спинка язика піднята до м’якого піднебіння дещо менше, ніж при [о:], краї задньої спинки торкаються верхніх задніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак не закриває вхід до носової порожнини повністю. Як і при вимові довгого [ о:], органи мовлення напружені та зберігають уклад від початку до кінця артикуляції.
Голосні фонеми [u:] та [ʊ] Під час вимови німецького довгого закритого [u:] нижня щелепа трохи опущена (на ширину п’ятого пальця), губи не напружені, сильно висунуті вперед та закруглені, отвір між губами дуже малий, верхня губа трохи відстає від верхніх передніх зубів, задня спинка язика сильно піднята до м’якого піднебіння, бокові краї язика торкаються верхніх бокових зубів, все тіло язика просунуте вперед; м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини. Німецьке [u:] більш напружене за українське [ у], органи мовлення зберігають уклад від початку до кінця артикуляції. Під час вимови німецького короткого відкритого [ ʊ] губи просунуті вперед та закруглені дещо менше, ніж при [u:]; отвір рота дещо більший (на ширину четвертого пальця), ніж при [u:]; все тіло язика просунуте вперед, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, задня спинка язика піднята до м’якого піднебіння менше, ніж при [u:], краї задньої спинки язика торкаються верхніх задніх бокових зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не повністю закриває вхід до носової порожнини; стабільний уклад органів мовлення зберігається від початку до кінця артикуляції.
Голосні фонеми [i:] та [ɪ] Під час вимови німецького довгого закритого [i:] рот трохи відкритий (на ширину п’ятого пальця), губи мають овальну форму та нагадують легку посмішку, верхня губа трохи піднята та відстає від верхніх передніх зубів, кінчик язика упирається у нижні передні зуби, все тіло язика сильно просунуте вперед, передня спинка язика круто та сильно піднята до передньої частини твердого піднебіння, краї язика стикаються з боків з верхніми зубами, м’яке піднебіння підняте, однак, на відміну від української мови, воно не закриває повністю вхід до носової порожнини; мускули напружені, язик і губи зберігають уклад від початку до кінця артикуляції. Під час вимови німецького короткого відкритого [ɪ] рот відкритий дещо більше, ніж при [i:] (на ширину четвертого пальця), губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа трохи піднята та відстає від зубів, кінчик язика упирається у нижні передні зуби, уся маса язика просунута вперед, передня спинка язика круто та сильно піднята до передньої частини твердого піднебіння, однак підйом язика не настільки високий, як при [i:], краї язика злегка торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не закриває повністю вхід до носової порожнини. Стабільність артикуляційного укладу зберігається від початку до кінця артикуляції. Звук Літери На початку слова У середині слова Наприкінці слова
Голосні фонеми [е:], [ɛ] та [ɛ:] Під часи вимови довгого закритого [е:] нижня щелепа дещо опущена, отвір рота трохи менший, ніж в українському [ е], але дещо більший (на ширину другого пальця) за [i:]; губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа дещо піднята та відстає від верхніх зубів; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, тіло язика просунуте вперед сильніше, а передня спинка язика піднята сильніше, ніж при українському [е], краї язика торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, але не закриває вхід до носової порожнини повністю; стабільність укладу губ та язика зберігається від початку до кінця артикуляції. Під час вимови короткого відкритого [ɛ] та довгого закритого [ɛ:] нижня щелепа опущена більше (на ширину третього пальця), ніж в українському [е] та німецькому [е:], губи не напружені та мають овальну форму, верхня губа трохи піднята, кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, тіло язика сильніше просунуте вперед, ніж в українському [е], передня спинка язика піднята до твердого піднебіння до середнього рівня; бокові краї язика торкаються задніх верхніх зубів; м’яке піднебіння підняте, однак не повністю закриває вхід до носової порожнини; мускули напружені, артикуляція стабільна.
Голосні фонеми [у:] та [ʏ] Під час вимови довгого закритого [y:] нижня щелепа трохи опущена, губи мають уклад, ідентичний з голосним [u:]: вони не напружені, сильно висунуті вперед та закруглені; отвір губ дуже невеликий; язик має уклад, ідентичний укладу язика для голосного [i:]: кінчик язика упирається в нижні передні зуби, тіло язика сильно просунуте вперед, передня спинка язика високо піднята до передньої частини твердого піднебіння, м’яке піднебіння підняте, але не закриває повністю вхід до носової порожнини. Мускули напружені, язик і губи зберігають стабільний уклад від початку до кінця артикуляції голосного. Під час вимови короткого відкритого [ʏ] нижня щелепа опущена трохи більше, ніж при [y:], губи мають уклад, схожий з укладом губ для [ʊ], губи не напружені, вони висунуті вперед та закруглені дещо менше, ніж при [y:], а отвір рота дещо більший; язик має уклад, схожий з укладом язика для вимови голосного [ɪ]; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика сильно піднята до твердого піднебіння, однак дещо менше, ніж при [у:]; м’яке піднебіння підняте, але вхід до носової порожнини закритий не повністю.
Голосні фонеми [ø:] та[œ] Під час вимови довгого закритого [ø:] нижня щелепа трохи опущена, губи мають уклад, подібний до укладу губ для голосного [ о:]: губи не напружені, витягнуті вперед та закруглені; отвір губ невеликий, язик має уклад, схожий з укладом язика для голосного [е:]: кінчик язика упирається у нижні передні зуби, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика має середній ступінь підйому, краї язика злегка торкаються бокових верхніх зубів, м’яке піднебіння підняте, однак воно не закриває вхід до носової порожнини повністю; мускули напружені, стабільність укладу мовленнєвих органів зберігається від початку до кінця вимови голосного. Під час вимови короткого відкритого [œ] нижня щелепа опущена дещо більше, ніж для [ø:], губи мають уклад, схожий з укладом губ для вимови звуку [ ɔ]: губи не напружені, вони дещо висунуті вперед та помітно закруглені, отвір рота досить широкий; язик має уклад, схожий з укладом для голосного [ɛ]; кінчик язика торкається нижніх передніх зубів, все тіло язика просунуте вперед, передня спинка язика піднята до твердого піднебіння дещо менше, ніж при [ø:], м’яке піднебіння підняте, але воно не повністю закриває вхід до носової порожнини; мускули напружені, уклад стабільний.
- 1. Lesen Sie bitte richtig lange und kurze Vokale
[a:] - [a] |
|||
Tag |
was |
Schal - |
Schall |
da |
das |
Vase - |
Wasser |
Bad |
an |
Saal - |
Sand |
Gas |
ab |
Hahn - |
Hand |
Bar |
Anna |
Waal - |
Wall |
[i:] - [ı] |
|||
Wir |
ist |
Miete - |
Mitte |
ihr |
sind |
nie - |
immer |
sie |
bist |
ihn - |
in |
Dieter |
bin |
ihm - |
im |
dir |
wirst |
Liebe - |
Lippe |
[u:] - [υ] |
|||
du |
und |
Mut - |
Mund |
Ute |
Kurt |
du - |
dumm |
gut |
Bus |
nun - |
Nummer |
nun |
Suppe |
Uhr - |
um |
Blut |
um |
Wut - |
Wurst |
[o:] - [ o ] |
|
|
|
Monika |
Rolf |
Ofen - |
|
wo |
|
Sohn - |
Sonne |
Opa |
dort |
Oper - |
Osten |
Oma |
|
vor - |
von |
|
|
so - |
sonst |
[e:] - [ε] |
|||
er |
es |
den - |
denn |
wer |
des |
wen - |
wenn |
sehr |
Ende |
Beet - |
Bett |
den |
nett |
Feder - |
Vetter |
wem |
Heft |
fehlt - |
fällt |
|
|
|
|
- 2. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [a]
Ab, an,
das, was,
bald, als,
alt, hart,
machen, fassen,
hart, krank,
Monat, Land,
Kappe, Falle,
Anna, Amt,
Hand, Land,
Tanne, Band,
Wasser, Ast,
mit Sack und Pack;
schalten und walten;
Hand in Hand wandern;
mit Ach und Krach.
- 3. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [a:]
Aal, Art,
Abend, Ader,
Afrika, Asien,
gar, Bar,
wahr, Jahr,
Mal, Wahl,
Scham, Schaf,
da, nah, ja,
Rat, Tat,
haben, sagen,
Magen, Nagel,
ein erfahrener Arzt;
keine Ahnung haben;
Rat und Tat;
im Schlafwagen fahren.
- 4. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [i:]
Mine, ihm, ihnen,
wir, mir, dir,
Igel, Ida,
Titel, Stil,
Krokodil, Berlin,
Island, Isar,
Ibis, Ibikus.
- 5. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ı]
Mit, stimm,
in, bin,
bitte, Hilfe,
ist, immer,
innen, mild,
Insel, Ilse,
Film, Bild,
Kind, Schild,
Stille, Lippe,
dick, Schiff,
widmen, schimpfen,
auf Schritt und Tritt;
etwas nicht richtig finden;
wie ein Fisch schwimmen.
- 6. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [i:] (ie)
Lieben, bieten,
fliehen, ziehen,
Ziel, Brief,
spielen, singen,
Lied, Bier,
viel, vier,
wiegen, liegen,
Spiegel, Tier,
dienen, diktieren.
- 7. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [u:]
Zu, du, tut,
Schule, Schuh,
Bruder, Stufe,
Kuh, Kakadu,
Blume, Rufen.
- 8. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [υ]
Um, uns, und,
Lust, Kuss,
Duft, Luft,
Kunst, Brust,
Zunge, Hunger,
turnen, mustern.
- 9. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [o:]
Ohr, oder, Oper,
ohne, Lohn, Kohl,
Oma, Bogen, Boot,
Note, Bote,
wo, so, wieso,
loben, toben,
rot, schon,
Not kennt kein Gebot.
- 10. Lesen Sie bitte richtig kurzes [o]
Oft, ob, toll,
Optik, Opfer,
Onkel, Oktober,
Dorf, Kopf,
toll, voll,
Sonne, Tonne,
Sommer, kommen,
Kosmos, Holz,
Stock, Lotto,
Wort für Wort.
- 11. Lesen Sie bitte richtig langes Vokal [e:]
lesen, legen,
nehmen, sehen,
ehrlich, ledig,
schwer, sehr,
Meer, Tee,
Thema, Ehe,
Schnee, Beet,
er, Weg.
- 12. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ε]
Setzen, stellen,
Geld, Ende,
etwas, nett,
essen, necken,
fest, weg,
Bett, Hemd,
Becher, Feld,
entdecken, ersetzen,
erlernen, werten.
- 13. Lesen Sie bitte richtig kurzes Vokal [ ә]
Haben, machen,
Tasse, Ende,
Hilfe, Affe,
fehlen, waschen,
tanzen, reiten.
14. Lesen Sie die Wörter, bemühen sie sich bitte dabei die Vokale lang auszusprechen:
Bahn, fragen, Schule, Lohn, sieben, Ruhm.
15. Lesen Sie die Wörter, bemühen sie sich bitte dabei die Vokale kurz auszusprechen:
Frist, wollen, müssen, Kraft, Wasser, füllen.
16. Schreiben Sie die Wörter mit langen und kurzen Vokale heraus und argumentieren das.
Ihr, Karin, Potsdam, Anna, er, nett, bist, du, das, wer, sie, und, leben, Hand, stehen, Himmel, über, still, Wände, kühn, finden, Tag.
17. Lesen Sie bitte den Text, lenken Sie die Aufmerksamkeit auf lange und kurze Vokale.
Im Sommer wohnen Peter und Anna auf dem Lande. Sie baden und rudern viel. Sie fahren oft Boot. Um fünf Uhr essen sie zu Mittag. Um zehn Uhr abends gehen sie zu Bett.