Структура за темами

    • СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

    • Навчальна дисципліна «Ландшафтний дизайн» спрямована на формування у здобувачів освіти якісних компетентностей, пов’язаних з  проєктуванням предметно-просторового архітектурного середовища, обумовленого природними даними і сформованими засобами декоративного озеленення, геопластики, малих архітектурних форм, різноманітних водних приладів, декоративного покриття, освітлення.

      Предметом вивчення навчальної дисципліни  – сучасні теоретичні погляди на формування навколишнього середовища засобами ландшафтного дизайну. 

      Навчальний курс дисципліни знайомить студентів з історією ландшафтного дизайну, основними теоретичними підходами до облаштування об’єктів ландшафтного дизайну, їх організацією, структурою та умовами утримання. Студенти опановують основні теоретичні та практичні принципи, закони, закономірності та прийоми створення об'єктів ландшафтного дизайну.

      Силабус дисципліни

      "ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН"

      2022/2023 н.р.

      Ступінь фахової передвищої освіти - фаховий молодший бакалавр

      Освітньо-професійна програма "Дизайн середовища"

      Галузь знань: 02 Культура і мистецтво

      Спеціальність: 022 "Дизайн"

      Компонент освітньої програми - спеціальна дисципліна

      Рік підготовки - 4 рік, семестр - VІІ(І)

      Кількість кредитів:  6                  Мова викладання: українська

      Дні занять: Середа 16.30-17.50, ауд.28;

      Консультації:    Понеділок 15.00-16.20, ауд.28.

      Керівник курсу – Ткачук Юлія Петрівна

      Контактна інформація – juliapelustka78@gmail.com, (098) 739 77 25

    • Кількість

      годин

      (аудит./

      самост.)

       

      Тема

       

       

      Результати навчання

       

       

       

      Форми контролю

      30/30

      Змістовий модуль 1. Особливості формування середовищних структур.

      2/0

      Тема 1. Типологія об'єктів ландшафтного дизайну. Фактори, котрі впливають на їх формування

      Знати класифікацію об'єктів ландшфтного дизайну.Розуміти особливості функціонально-просторової організації  та специфіку використання засобів ландшафтного дизайну.

      Питання, практичні завдання

      6/6

      Тема 2. Композиційні прийоми проектування ландшафтних об'єктів

      Освоїти прийоми планування (регулярного та ландшафтного). Володіти принципами масштабу як основного композиційного засобу формування ландшафтних об'єктів.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 3. Специфіка формування малого саду як основного об'єкту ландшафтного дизайну

      Розуміти поняття "малий сад". Володіти критеріями класифікації малих садів. Знати етапи формування архітектурного середовища малого саду.

      Питання, практичні завдання

      4/6

      Тема 4. Топіарне мистецтво. Класифікація топіарнх форм в ландшафтному дизайні.

      Визначати розміщення основних топіарних формна території малого саду. Знати види топіарного мистецтва. Володіти знаннями асортимента рослин та МАФ.

      Питання, практичні завдання

      4/3

      Тема 5. Флорадизайн інтер'єру. Засоби ландшафтного дизайну у формуванні атріумних просторів та внутрішніх двориків

      Вільно оперувати знаннями щодо функціонально-просторової організаціяїатріумних просторів. Освоїти специфіку формування внутрішніх двориків.

      Питання, практичні завдання

      2/3

      Тема 6. Зимові сади. Функціональне призначення. Класифікація зимових садів

      Знати визначення поняття "зимовий сад". Аналізувати особливості розміщення в житлових, громадських та промислових будівлях.

      Питання, практичні завдання

      8/6

      Тема 7. Зимові сади. Прийоми архітектурно-ландшафтної організації

      Характеризувати основні вимоги щодо розміщення рослин в зимовому саду. Здобути знання з характеристики флора-і фіто-композицій. Формувати художній образ малого саду з використанням засобів ландшафтного дизайну.

      Питання, практичні завдання.залік

    • Для навчальної діяльності використовуються базові лекції і, в основному, практичні завдання. На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції. Лекційні заняття не відпрацьовуються, але знання матеріалу обов’язкове. Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, використовуються на практичних заняттях для вирішення практичного завдання.

       Для формування результатів навчання використовується метод повідомлення нових знань — це практичні роботи, які є основною формою вивчення курсу. Мета запропонованих завдань — є опанування та вміле використання на практиці основних закономірностей розміщення рослин та  інших малих архітектурних форм, масштабування та основ колірного і композиційного сприйняття, закономірностей побудови ладндшафтних теориторій та набуття практичних навичок роботи з матеріалами. У разі плагіату при виконанні завдання, студент отримує незадовільну оцінку за нього.

      Основними дидактичними принципами, покладеними в основу викладання дисципліни є:  навчання на високому рівні труднощів; швидкий темп вивчення навчального матеріалу;  систематична робота над особистісним розвитком студентів. За термін навчання студенти повинні привчатися працювати з поставленою задачею керівником, але без прямих рекомендацій. Роль викладача є більш за все консультативною, тому що викладач виступає в ролі «замовника» тієї чи іншої роботи студентів.

      Під час пояснення практичної роботи відбувається показ робіт із методичного фонду. Ознайомлення студентів з електронною версією НМК відбувається за електронною адресою: http://moodle.gi.edu.ua/course/view.php?id=818. Також вітається використання основної, додаткової літератури та інтернет джерел з дисципліни.

      Мобільні телефони та інші цифрові електронні пристрої мають бути переведенні у беззвучний режим. Студенти можуть кортуватися мобільними телефонами та іншими гаджетами для доступу до інтернетресурсів, якщо того вимагає завдання.

      Студенти мають право робити аудіозапис аудиторного заняття для свого особистого освітнього використання за погодженням з викладачем. Студент не має права розміщувати запис на веб-сайті чи іншому сторонньому ресурсі без письмової згоди викладача. Студент має право звертатися до викладача за додатковим поясненням матеріалу курсу чи змісту практичних завдань протягом робочого часу усно, по електронній пошті або через систему повідомлень.

      На запит зацікавлених студентів, викладач призначає консультацію для аналізу виконаної роботи студентів. Відвідування таких консультацій за бажанням студента.

    • Зміст самостійної роботи студента  визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання як окремих тем, так і деяких розділів тем програми курсу. 

      Самостійна робота спрямована на поглиблення і закріплення знань студента, розвиток аналітичних навичок з проблематики навчальної дисципліни. Вона може включати такі види робіт: виконання індивідуальних графічних завдань, завершення практих робіт розпочатих в аудиторіях, опрацювання лекційного матеріалу і рекомендованої літератури, вивчення матеріалу, винесеного на самостійне опрацьовування, перегляд відео-матеріалів та презентацій.

      Так як практичні завдання з навчальної дисципліни вимагають більше часу для завершення, ніж аудиторні години, то основний акцент робиться на самостійне завершення їх вдома. Отримавши на занятті консультацію викладача, студент завершує завдання в кольорі під час самостійної роботи.

      По деяким темам пропонуються на самостійне опрацювання роботи, які є споріднені з тими завданнями, що виконувались під час аудиторних занять.

    • икладання дисципліни ґрунтується на засадах академічної доброчесності. Практичні роботи студентів мають бути оригінальними творами власного виконання. Приклади можливої академічної недоброчесності у практичних завданнях – це використання чужих робіт, виконаних не самим студентом, а скопійованих з інтернету.

      За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до повторного проходження оцінювання або повторного проходження відповідної теми.

            Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

      • поточний контроль у формі  захисту практичних робіт;
      • оцінювання самостійної роботи; 
      • підсумковий контроль у формі заліку.                                     

             Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних  занять і має на меті перевірку виконання студентами практичних завдань на задану тематику та рівень їх творчого зростання. При оцінці практичних завдань та самостійної роботи студентів враховуються повнота та якість виконаних робіт.

            Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

      • спільне опрацювання групою студентів практичних завдань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
      • індивідуальне сприйняття і творче вираження заданої тематики практичних робіт;
      • теоретичні знання основних термінів, визначень, прийомів;
      • володіння професійною термінологією.

            Студент, який не отримав оцінки за поточні завдання, не допускається до комплексної контрольної роботи. Передбачено додаткові бали за активність студента та творчий підхід під час практичних занять , виставкова участь у фестивалях та конкурсах.

            Підсумковий контроль  засвоєння знань здобувачем здійснюється шляхом сумування оцінок, одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності, який передбачає перевірку рівня сформованості програмних результатів навчання: розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатності творчо використовувати накопичені знання та уміння. Залік виставляється за умови здачі всіх самостійних, практичних і контрольних робіт.

      • Оцінка «відмінно» заслуговують студенти, що виявили систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, що уміють вільно виконувати завдання, передбачені програмою, проводити графічну та комп'ютерну обробку інформації, сформувати стилістику та графічний образ проєкту, засвоїли основну і знайомі з додатковою літературою.
      •  Оцінка «добре» виставляється студенту, який який достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає, в основному розкриває зміст теоретичних запитань та практичних завдань, використовуючи при цьому обов’язкову літературу, виконує завдання стандартним способом, послуговується науковою термінологією. Але при висвітленні деяких питань не вистачає достатньої глибини та аргументації, допускаються при цьому окремі неістотні неточності та незначні помилки, має достатній художній рівень.
      •  Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який відтворює значну частину навчального матеріалу, висвітлює його основний зміст, виявляє елементарні знання з дисципліни, не здатний до глибокого, всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, не користується необхідною літературою, допускає істотні неточності та помилки, шаблонно і неякісно виконує графічні об’єкти, робить помилки у підборі кольорів або здає незакінчену роботу.    
      •  Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не володіє навчальним матеріалом та не в змозі його висвітлити, не розуміє змісту теоретичних питань та практичних завдань, не виконує практичні роботи.

    • Відвідування занять є обов’язковим компонентом. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, працевлаштування, міжнародне стажування) навчання може відбуватись в он-лайн формі за погодженням із керівником курсу. Враховуються бали набрані на поточному тестуванні, виконанні практичних робіт, у самостійній роботі та бали підсумкового тестування. При цьому обов’язково враховуються присутність на заняттях та активність студента під час практичного заняття; недопустимість пропусків та запізнень на заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання і т. ін.

      Недопустимі пропуски занять без поважних причин (причини пропуску мають бути підтверджені необхідними документами або попередженням викладача). Не вітаються запізнення на заняття.

      У разі пропуску занять, студент має самостійно опрацювати матеріали тем і підтвердити їх освоєння зданою практичною роботою. Пропущена з поважних причин робота має бути виконана та здана протягом двох тижнів  Для отримання залікової оцінки необхідне відвідування більше 70% занять, здача всіх практичних і самостійних робіт, складання контрольної роботи.

       Довгострокова відсутність студента на заняттях без поважних причин дає підстави для неатестації з дисципліни і  можливого подальшого відрахування студента.

      Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі заліку (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Порядку ліквідації академічної заборгованості у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

    • 1. Бессонова В.П. Рослини квітників: довідник. Дніпропетровськ: Вид-во «Свідлер А.Л.», 2010. 176 с.

      2. Гололобова О. О. Основи декоративної дендрології та квітникарства. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. 104 с.

      3. Дідик В.В. Естетика та композиція ландшафту. Проектування ландшафтних об’єктів: композиція та естетичні засади: навч. посібник - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 244с.

      4. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 49, ст. 517.

      5. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (зі змінами та доповненнями).

      6. Заячук, В. Я. Дендрологія : підручник для студ. вищих навч. закладів .- Національний лісотехнічний університет України. - видання друге, доповнене та перероблене. - Львів : СПОЛОМ, 2014. - 676 с.

      7. Крижанівська Н.Я. Основи ландшафтного дизайну: підручник. – К.: «Ліра-К»,2015. – 128 с.

      8. Крижанівска Н. Я., Вотінов М. А., Смірнова О. В. Основи ландшафтної архітектури та дизайну : підручник. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. 348 с.

      9. Кепко О.І., Чумак Н.М. Комп'ютерне проектування садово-паркових об'єктів: Навч. посібн. Умань: «Візаві», 2010. 196 с.

      10. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць. Львів : Світ, 2008.456 с.

      11. «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України». Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006. № 105.

  • Тема 1 Типологія об'єктів ландшафтного дизайну. Фактори, котрі впливають на їх формування.

    Класифікація об'єктів ландшфтного дизайну. Особливості функціонально-просторової організації. Характер зонування. Номенклатура основних елементів. Специфіка використання засобів ландшафтного дизайну.
    Характеристика основних факторів, які впливають на їх
    формування: природно-кліматичних, еколого-містобудівних, соціально-демографічних, естетичних, техніко-екологічних.

  • Тема 2 Композиційні прийоми проектування ландшафтних об'єктів.

    Вибір прийому планування (регулярного або ландшафтного). Масштаб як основний композиційний засіб формування ландшафтних об'єктів. Виявлення композиційного центру, головних та другорядних висей. Використання метру і ритму, контрасту і нюансу у формуванні ландшафтних об'єктів.

  • Тема 3 Специфіка формування малого саду як основного об'єкту ландшафтного дизайну

    Визначення поняття "малий сад". Критерії класифікації малих садів. Етапи формування архітектурного середовища малого саду. Прийоми розміщення малих садів в міському середовищі.

  • Тема 4 Архітектурно-ландшафтне формування малого саду в малоповерховій забудові

    Розміщення котеджу на ділянці та функціональна організація його території. Розміщення основних зон на території малого саду в котеджній забудові, їх коротка характеристика. Вибір асортімента рослин та М.А.Ф. Особливості рішення малого саду з використанням регулярного, ландшафтного та змішаного прийомів планування. Формування художнього образу малого саду з регіональною символікою.

  • Тема 5 Флорадизайн інтер'єру. Засоби ландшафтного дизайну у формуванні атріумних просторів та внутрішніх двориків

    Функціонально-просторова організація атріумних просторів. Специфіка формування внутрішніх двориків. Прийоми формування фітосередовища з використанням засобів ландшафтного дизайну.

  • Тема 6 Зимові сади. Функціональне призначення. Класифікація зимових садів

    Визначення поняття "зимовий сад". Особливості розміщення в житлових, громадських та промислових будівлях. Критерії класифікації.

  • Тема 7 Зимові сади. Прийоми архітектурно-ландшафтної організації

    Основні вимоги щодо розміщення рослин в зимовому саду. Характеристика флора-і фітокомпозицій. Формування художнього образу малого саду з використанням засобів ландшафтного дизайну.

  • Тема 8 Сади на плоских дахах. Сучасні тенденції ландшафтного проектування

    Екологічні передумови формування садів на плоских дахах в міському середовищі. Класифікація садів на плоских дахах в міському середовищі. Прийоми планувальної організації з використанням засобів ландшафтного дизайну. Ефективність створення садів на плоских дахах (екологічна, соціальна, економічна).