Структура за темами

  • Загальне про курс

          Вивчення даного курсу допоможе студентам розкрити процес удосконалення професійної майстерності створення видовищних зачісок з використанням  дизайнерських пастижерних виробів

        Керівник курсу -  Манчевська Наталія Олександрівна

        Контактна інформація –  e-mail: manchevska@ukr.net    

       Група  в Facebook  "Перукарське мистецтво Галицький фаховий коледж" - wwwfacebook.com/groups/212440353978981/

    • СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

       

       

      •      Вивчення дисципліни «Дизайн пастижерних виробів» допоможе студентам розкрити процес удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців засобами пастижерної  продукції з використанням основ композиційно - творчої грамоти в галузі перукарського мистецтва та декоративної косметики.

              Завданням курсу є: формування творчої активності студентів; розвиток творчого мислення та художніх здібностей студентів, виховання загальної естетичної культури та художнього смаку; формування в студентів умінь, навичок з виготовлення пастижерних виробів; навчання методам, техніці й технології виготовлення художніх виробів пастижерного мистецтва на основі композиційної побудови; розвиток умінь з обробки натурального та штучного волосся; розкриття основних понять пастижерної справи; виховання творчих особистостей, пастижерів, гримерів, модельєрів-перукарів.

             Головна мета курсу – розвинути естетичне почуття, творчі здібності студентів, виховати в них художній смак, здібність оцінювати побудову композицій з волосся.

             Курс враховує сучасні тенденції розвитку перукарського мистецтва та дизайну в Україні, активні використання методів суміжних знань основ композиції, креслення, матеріалознавства, технології та художнього моделювання зачіски тощо. Композиція є складовою пастижерної справи, яка базується на композиційних закономірностях побудови художніх виробів з волосся. Для цього існують встановлені композиційні правила, які спрямовані на процес побудови композиції пастижерних виробів з різних матеріалів за допомогою спеціальних інструментів, приладдя та обладнання в найрізноманітнішій техніці декорування та оздоблення. Програма знайомить студентів з композиційними засобами при створенні різноманітних пастижерних виробів, такими як ритм, композиційний центр і рівновага на основі симетрії й асиметрії, динаміка та статика.

             Завдання дисципліни полягає у формуванні, розвитку та удосконаленні фахових компетентностей, серед  яких:

        1) загальні компетентності :

        • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
        • здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
        • здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
        • знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

                    2) спеціальні (фахові):

        •  знання і розуміння особливостей реалізації та застосування постижерної  справи;
        • розуміння набутих теоретичних знать та їх застосування в сфері професійної діяльності у практичних ситуаціях;
        • складання алгоритму виконання різних технологічних операцій при роботі з натуральним та штучним волоссям;
        • Розробка ескізу постижерного виробу з урахуванням індивідуальних особливостей зачіски та створення образу в цілому;
        • застосовування сучасних напрямків розвитку світової моди в галузі постижерного мистецтва;
        • вміння  самостійно розробляти постижерний виріб, враховуючи при цьому модні тенденції.

                Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен продемонструвати такі результати навчання:

        • знає, пояснює та грамотно використовує технічні характеристики, влаштування, правила експлуатації, функції стаціонарного   обладнання,   апаратури  та  інструментів  для виконання патижерних робіт;
        • знає, називає, аналізує матеріали та сировину для виготовлення постижерних виробів;
        • знає  властивості волосся, умови вибору технологічних прийомів його обробки;
        • вміє розробляти  ескізи постижерним виробів, виконувати пастижерні вироби  способом тресування, тамбурування, проклеювання та плетіння враховуючи іх призначення та  індивідуальних особливості зачіски.

      •      Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача. При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуально-диференційовані, особистісно-орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання.

             В процесі практичного заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, розробляти дизай виробу із врахуванням загального образу, вчаться практично виконувати пастижерні вироби різної складності.  

              Питання для обговорення, практичні та індивідуальні завдання для підготовки до практичних занять, конкретні вимоги до окремих тем занять подані у відповідних методичних вказівках, які розміщені у електронному форматі за адресою : http://moodle.gi.edu.ua/course/view.php?id=1455#section-1

      •      Самостійна робота – це форма навчання, під час якої студент засвоює необхідні знання, оволодіває вмінням і навиками, навчається планомірно систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності. Вона передбачає здатність студента самому організовувати свою діяльність відповідно до поставлених завдань.

              Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками  виконання постижерним робіт.

            Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою

      •      Контроль знань студентів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу. Тому закріплення вмінь та навичок із курсу пропонується проводити під час практичних занять та самостійних  та завдань.  Таким чином у студентів формується здатність самостійно мислити, поглиблено опановувати навчальний матеріал і засвоювати теоретичні знання та практичні вміння.

            Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою відповідно до Положення про оцінювання навчальних досягнень студентів. Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

        • поточний контроль
        • модульний контроль
        • підсумковий контроль

                Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

        • робота в малих групах - спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
        • одноосібне виконання практичних завдань.

              Модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини практичних  занять з певного модулю. Основною формою модульного контролю є виконання  всіх практичних завдань.

               Підсумковий контроль проводиться у формі практичної роботи, де студент  демонструє набуті навики  при виконанні пастижерного виробу.

            Умови допуску до підсумкового контролю:

        • відвідування (або відпрацювання) усіх занять;
        • наявність практичних робіт з усіх  модулів

        Критерії оцінювання

                    Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на  практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу. Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

               Кількість балів на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної  роботи залежить від дотримання таких вимог:

        • своєчасність виконання навчальних завдань (0,5 бали); 
        • повний обсяг їх виконання (0,5 бали); 
        • якість виконання практичних завдань (2,5 бали);
        • самостійність виконання (0,5 бали); 
        • творчий підхід у виконанні завдань (1 бал); 

        Критерії оцінювання

             «Відмінно» Студент володіє глибокими, міцними, узагальненими, системними знаннями навчального матеріалу в повному обсязі та здатний їх ефективно використовувати для виконання всіх передбачених навчальною програмою практичних завдань. Відповідь повна, правильна, логічна, містить аналіз, систематизацію, узагальнення. Студент вміє самостійно знаходити джерела інформації й користуватися ними та оцінювати отриману інформацію. Встановлює причинно-наслідкові та міжпредметні зв'язки, робить аргументовані висновки. Студент правильно й усвідомлено застосовує всі види інструкційних карт в межах навчальної програми. Може самостійно розробляти окремі їх види. Самостійно, правильно і в повному обсязі виконує практичні завдання по виготовленні різних постижерних виробів з використанням типового алгоритму, так і за самостійно складеними схемами. При виконанні практичних завдань припускається неточностей, які самостійно виявляє та виправляє. Виявляє пізнавально-творчий інтерес до обраної професії, нової техніки і технології моделювання постижерних виробів, доповнень та складних прикрас.

               «Добре» Студент самостійно з розумінням відтворює основний навчальний матеріал та застосовує його при виконанні практичних завдань в типових умовах (стандартних ситуаціях). Дає визначення основних понять, аналізує, порівнює інформацію і робить висновки. Відповідь студента в цілому правильна, логічна та достатньо обґрунтована. Виконує практичні завдання за типовим, алгоритмом (послідовність дій). Можлива консультативна допомога викладача. Достатньо, усвідомлено користується довідковою інформацією та інструкційними картками. При виконанні практичних завдань припускається несуттєвих помилок, які може виправити.

              «Задовільно» Студент виконує практичні завдання в неповному обсязі з частковою допомогою викладача. Недостатньо обґрунтовано аналізує і порівнює інформацію. Не усвідомлено користується технічною документацією. При виконанні практичних завдань припускається помилок, які самостійно виправити не може.

            «Не задовільно» Студент не виконав практичних завдань.

      •      Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба) навчання може відбуватись в онлайн формі за погодженням із керівником курсу. Пропущені заняття та незадовільні оцінки (поточний контроль, ПМК) повинні бути відпрацьовані згідно графіку консультацій викладача.

               1. Присутність на практичних заняттях (протягом навчального курсу) оцінюється:

        5 балів – 100% присутності (68 год);

        4 бали – 80% присутності (54 год);

        3 бали – 60% присутності (41 год).

        * студент, який пропустив більше 35% від загальної кількості лекційних та практичних занять не може отримати позитивну оцінку за курс.

        Умови щодо дедлайнів та перескладання:

        • практичні роботи та завдання здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на 1 бал нижчу оцінку (75% від можливої максимальної кількості балів за вид діяльності);
        • перескладання модулів  за наявності поважних причин (напр.: хвороба, участь у змаганнях, конференціях тощо) і оцінюється без зниження оцінки.

               Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Порядку ліквідації академічної заборгованості у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

      • 1. Основи перукарської справи/ Н.А. Горбатюк  та ін. Київ: Грамота, ,2005 - 576с.

        2. Гутиря Л.Г. Перукарське мистецтво – Харків: Фоліо; Ростов-на-Дону:   Фелікс; Київ: Абрис, 2000.

        3. Оболенська І.І. Тургай Л.С. Шевелюр С.Б. Історія перукарської справи. –   К.: Грамота, 2005.

        4. Основи перукарської справи за загальною редакцією доктора педагогічних наук В.Ф. Орлова. – К.: Грамота, 2005.

        5. А.А. Парикмахер-стилист: учбовий  посібник.- Ростов н/Д: феникс, 2006.-
        320 с.

        6.  Лубянська С.П. Дизайн зачіски: навч. посіб. для проф. тех. навч. закл. / С.П. Лубянська. – Київ : Кондор, 2010 – 216 с.

        7. Шмегельська Ю.В. Пастиж: навч. метод. посіб. / Ю.В. Шмегельська. – Біла Церква : Яніна, 2013. – 64 с.

        8. Мірошниченко С.А. «Драгоценная енциклопедьія парикмахерского
        искуства» ~ К.: 2002г.

        9. Журнал  «Дзеркало моди»

    • Змістовний модуль 1

      • Змістовний модуль 2

        • Секція 4

          • Секція 5

            • Секція 6

              • Секція 7