Структура за темами

  • Загальне

    • СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

      Ступінь вищої освіти – фаховий молодший бакалавр

      Освітньо-професійна програма «Дизайн середовища»

      Галузь знань: 02 Культура і мистецтво

      Спеціальність: 022 «Дизайн»

      Компонент освітньої програми – вибіркова дисципліна

       Рік підготовки - 4(1)рік, семестр – VIII(І)

       Кількість кредитів: 3

       Мова викладання: українська

      Дні занять: Понеділок

      ауд. 29а

      Консультації: ауд. 9.

      Керівник курсу – Василенко Лілія Ігорівна

      Контактна інформація – lilyav1704@gmail.com

       

    • Програма вивчення навчальної дисципліни «Основи етнодизайну» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахового молодшого бакалавра Спеціальності 022 "Дизайн". Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості етнодизайну України та світу. 
      «Основи етнодизайну» є однією з навчальних дисциплін в системі мистецької освіти фахівців дизайну та тісно пов’язана з іншими дисциплінами художнього циклу, такими як: історія України та національної культури, історія мистецтва та теорії дизайну, композиція, матеріалознавство та технологія процесу, навчальний практикум, рисунок, живопис та ін.
      Метою викладання навчальної дисципліни «Основи етнодизайну» є розширення знань про естетику матеріального культурного надбання людства; аналіз культурологічного виміру етнодизайну та його значення у формуванні ціннісних мистецьких векторів у роботі майбутнього фахівця дизайну; закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок зображення предметів і середовища; розвиток художнього смаку, цілісного колористичного бачення та вміння застосувати це у роботі дизайнера.

    • Основні завдання вивчення дисципліни полягають у вдосконаленні та формуванні фахових та загальних компетентностей:

      • ознайомлення із поняттям етнокультури та її значення у формуванні національної ідентичності;
      • вивчення закономірностей формування етномотивів;
      •  усвідомлення принципів та методів зображення об’єктів та середовища, їх трансформації у контексті етнодизайну;
      • опанування відомостей щодо найбільш відповідних традиційних матеріалів, їх властивостей та особливостей роботи з ними;
      • оволодіння етапами роботи над розробкою мистецького етно-об'єкта;
        підвищення культури сприйняття студентів та формування високих естетичних потреб;
      • розвиток творчих здібностей на основі пізнання різних рівнів художнього образного світу навколишньої дійсності;
      • розвиток цілісного сприйняття;

      У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: 

    • Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів на практичних заняттях, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача для засвоєння теоретичних відомостей з дисципліни.
      Практичні роботи розраховані закріпити теоретичні знання, навчити виконувати художньо-образний аналіз об’ємної форми. 
      При проведенні аудиторних занять домінуючими є особистісно-орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання. При проведенні практичних занять використовуються активні форми їх проведення: евристичні бесіди, мозковий штурм, таксономія Блума, ілюстрування, демонстрація, виконання практичних завдань. На заняттях у формі активної бесіди розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача, що дозволить більш якісно виконати практичну роботу. Теоретичні знання, отримані студентами під час вивчення нової теми, застосовуються під час виконання практичних робіт. 
      У процесі практичного заняття студенти вчаться формувати власне індивідуальне творче бачення, аналізувати та аргументувати свою точку зору, послідовно зображати об’єкти чи суб‘єкти, встановлювати міждисциплінарні зв’язки, розвивати художній смак, комунікативні навички, розуміти та правильно застосовувати матеріали згідно їх призначення.

    • Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками формотворення у контексті дисципліни, застосування особливостей природніх матеріалів у роботі. Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.

    • Поточний контроль проводиться після вивчення тем, які мають логічну завершеність. Передбачені такі форми поточного контролю знань:
       1) контрольне опитування студентів;
       2) співбесіди в ході консультацій при виконанні індивідуальних семестрових завдань;
       3) контрольний вимір знань у формі практичних робіт;
      4) атестація студентів (за вимогами коледжу);
      5) підсумковий контроль (залік).


      Контрольне опитування студентів проводиться за результатами проведених практичних занять, і має мету оцінити поточний рівень засвоєння студентами навчально-програмного матеріалу. Перед початком кожного заняття виробляється вибіркова перевірка роботи студентів по вивченню пройденого матеріалу шляхом фронтального або індивідуального опитування по вузлових питаннях попередньої теми, не потребуючих тривалих міркувань. 2 рази у семестрі проводиться контрольний вимір знань студентів у формі практичних завдань. Матеріали нових тем закріплюються практичними роботами.
      Роботи виконуються на форматі А4 та А3. Практичні роботи розраховані закріпити теоретичні знання, навчити виконувати художньо-образну репрезентацію власної роботи.
      Посередині навчального семестру (звичайно на 10-му тижні) викладач проставляє атестацію кожному студенту в офіційних атестаційних відомостях.

      Результати поточного контролю знань студентів враховуються при підведенні підсумкового семестрового контролю.
      5 (відмінно)-Ставлять за повне виконання програми підготовки з предмету – знання теоретичного матеріалу та цілісне вираження творчої роботи в контексті композиції, як основи образотворчої грамоти для мистецтва і вміння аналізувати конструкції різних предметів, обґрунтовано й креативно застосувати етномотиви, через колір та форму, у роботі. Студент вiльно володiє програмним матерiалом, виявляє здiбностi, проявляє індивідуальне, оригінальне бачення, формоутворчого та колірного вираження роботи, самостiйно працює, знає шляхи реалiзацiї мети завдання, робить аналiз та висновки.
      4 (добре) - Студент вiльно володiє вивченим матерiалом та має достатні знання із основ етнодизайну. Застосовує набуті знання для вираження власних ідей та тем програми. Студент умiє опрацьовувати поставлене завдання колірно, аналiзувати, узагальнювати та завершувати роботу зi сторонньою допомогою (викладача, тощо), виправляти допущенi помилки, виявляє знання i розумiння основних понять.

      3 (задовільно)- Студент за допомогою викладача виконує роботу, не здійснює власних творчих пошуків, не завершує практичну роботу в повному об'ємі.
      2 (незадовільно)- Студент виконує поставлені завдання на основi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача виконує прості ескізи, що не потребують розвинених навичок. Студент володiє навчальним матерiалом на рiвнi розпiзнавання та інтуїції, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”.

    • Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, відрядження, участь у науково-дослідницьких заходах, міжнародне стажування, індивідуальне навчання в зв’язку із війною в Україні) навчання може відбуватись в он-лайн формі за погодженням із керівником курсу. Пропущені заняття та незадовільні оцінки (поточний контроль, ПМК) повинні бути відпрацьовані згідно графіку консультацій викладача. Завдання, які здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на нижчу оцінку. До початку сесії студенти повинні виконати усі підсумкові контрольні заходи і отримати по кожному з Модулів не менше 3 балів. Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі іспиту (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Порядку ліквідації академічної заборгованості у Галицькому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

      1. Алла Готцалюк Етнодизайн у декоративно-прикладному мистецтві кінця XX – початку XXI століття, Київ, КНУКіМ, т.1(74), 2020, с.174-189
      2. Модзалевський В. Основні риси укра їнського мистецтва., Чернігів: Друк Г. М. Веселої, 1918., 30 с., 10 арк. іл.
      1. Афанасьєв, Ю. Етностиль у контексті етнокультурної, національної та глобалізаційної парадигм. Мистецтвознавчі записки, №19, 2011, с.197–202.
      2. Даниленко В. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури.  Харків: ХДАДМ, Колорит, 2005. 244 с
      3. Етнодизайн: Європейський вектор розвитку і національний контекст. Збірник наукових праць, книга перша., Полтава,  Полтавський національний педагогічний університет імені В.І.Короленка, 2014, 217 с.
      4. Ігор Бондар Етнодизайн як форма збереження образів народного мистецтва в умовах глобалізації,  Деміург:ідеї, технології, перспективи дизайну, Київ, Національний авіаційний університет, т.3, №2, 2020, с.192-201.
      5. Кара-Васильєва, Т., Формування дизайну в  Україні художниками авангарду. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття, К:Фенікс, 2012., с. 111–121
      6. Любава Обухівська  Сучасний український етнодизайн інтер’єру:стрімка динаміка і світове визнання, Деміург:ідеї, технології, перспективи дизайну, Київ, Національний авіаційний університет, т.3, №2, 2020, с.202-220.
      7. Махно Т. 5 українських традицій, котрі зроблять ваш дім розкішним і затишним. https:// mahno.com.ua/uk/blog/post/5-ukrainian-traditions-that-will-make-your-home-luxuriousand-cozy

      10. Олена Крилатова Вектори розвитку етностилю в сучасному дизайні громадських інтер’єрів України, Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018, Вип. 24, с.27-38.

      1. Світлична, О. М. Етнографічні інтерпретації у творчості молодих вітчизняних фахівців графічного дизайну. Вісник Львівської національної академії мистецтв, №30, 2016, с.206-217.
      2. Сиваш, І. Концептуальні засади етнодизайну в Україні. Київ, Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв,2018., т. 3, с. 416–420.
      3. Сніжко, В. Етнодизайн як українська світоглядна структура. Наука і суспільство, 2011, №3-4, с.30–36. Степаненко В.М. Етнодизайн: європейський вектор розвитку і національний контекст, матеріали ІІ Міжнародного конгресу (Кн. 1, с. 523–527). Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. http://lib.iitta.gov. ua/7855/1/2.pdf
      4. Якуша, В. Такі натуральні матеріали, як камінь, земля, глина, необроблене дерево ставатимуть все більш актуальними, а  тренд на локальний дизайн набиратиме обертів, 03.09.2019, «Новое время»:https://nv.ua/ukr/style/blogs/naysmilivishi-fantazijip-yat-tendenciy-u-sviti-suchasnoji-arhitekturi-50040676.html.
      5.  Якуша, В.Як український дизайн потрапив до інтер’єрних трендів 2020., 13.01.2020, «Новое время»»: https://nv.ua/ukr/style/blogs/trendi-dizaynu-inter-yeru-2020-ostanninovini-50063936.html. Faina collection. (2020). Yakusha. http://www.faina.design/.

  • Розділ І. Традиційна культура як джерело для естетичної трансформації сучасного суспільства.

  • Розділ ІІ. Етномотиви в графічному дизайні.

  • Розділ ІІІ. Етнодизайн предметів середовища.