Theorie

1. Das ABC

Фонетика німецької мови

Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови.

Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ.

Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють  16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосних і 3 африкати.

 Залежно від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього (і), середнього (e, ä, ö, ü) та заднього рядів (a, o, u). Вони бувають довгими та короткими, причому 8 голосних букв дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов’язується з якістю складу, який вони утворюють.  У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних).

Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі, та сонорні (звучні) звуки за способом вимови — на змичні, проривні та щілинні.

Під африкатами розуміють злиту вимову двох приголосних